Рисунки на книгах от петербургской художницы
Художница Екатерина Паниканова создает многослойные картины на страницах старых книг, конспектов и учебников. Шедевры Екатерины размывают границы между такими видами искусства, как живопись, инсталляция и коллаж.
Екатерина Паниканова родилась в Санкт-Петербурге в 1975 году, окончила Школу искусств музея Эрмитаж, сейчас живет и работает в Риме.
Сегодня мы вам покажем серию работ под названием Errata Corrige (переводится как «Работа над ошибками»), где на холстах старых пожелтевших учебников и конспектов Екатерина воссоздает свои самые яркие детские воспоминания.
Художница Екатерина Паниканова рассказывает: «В моих работах я использую в основном подержанные книги, которые нахожу на блошиных рынках в Петербурге, Риме и других городах и странах, в которых бываю.
В основном это старые учебники и тетради, техническая литература, которая уже отслужила свое и зачастую судьба ее — стать макулатурой.
Для меня важно, чтобы книга уже была прочитана, была в руках у кого-то, такая книга — индивидуальность, портрет ее бывшего владельца (или владельцев).
Часто на полях встречаются знаки, рисунки, надписи, некоторые строки подчеркнуты. Для меня именно это представляет интерес.
Читая тексты, рассматривая иллюстрации, я интуитивно соединяю их в своеобразный пазл, который служит фоном для будущего изображения».
lastmag.ru
16 шагов и множество полезных советов
Французский художник Ксавьер Коллет объясняет, как сделать процесс рисования эффективнее на примере своей работы с темной феей в окружении леса.
Эта небольшая лекция – возможность показать вам мой процесс создания живописи и поделиться с вами несколькими советами, которые помогут сделать ваш рабочий процесс эффективным и легкоуправляемым. Во время того, как я буду развивать, дополнять эту иллюстрацию, я расскажу об инстинктивном подходе к производству картины.
Я думаю, что следующие правила рисования могут помочь вам развить свои навыки, но иногда может показаться, что они пытаются вас ограничить. Пытаясь удовлетворить широкий спектр художественных критериев, таких как: дизайн персонажей, продуманные композиции и эффективные цветовые схемы – вы можете замедлиться, но быстрая работа не всегда бывает качественной, помните об этом.
Я считаю, что лучший путь к вершине – это научиться чувствовать, делать вещи инстинктивно. С практикой, видеть вещи, которые есть в изображении, и определять те элементы, которые до сих пор нуждаются в доработке – становится второй натурой, заполняют подсознание во время работы.
С практикой это становится второй натурой – видеть вещи, которые нуждаются в доработке
Единственное, что я сделал, прежде чем начать рисовать – отстранился от всех иллюстраций и фотографий в голове, чтобы мое подсознание начало генерировать идеи. После этого я полностью погрузился в процесс рисования.
Первоначальные эскизы
Я не знаю, как далеко я зайду с этой иллюстрацией. Зато я знаю, что хочу, чтобы главная героиня была своего рода королевой – кем-то, кто заставит вас бояться, ощущать тревогу, глядя ей в глаза.
Так что я начну с грубого наброска, чтобы понять, какая тут будет композиция. Она гуляет в лесу и наблюдает за вами. Ну, что ж, начнем рисовать кого-то, кто заставит вас почувствовать настоящий страх и завораживающий ужас.
Пятьдесят оттенков серого
Важно учесть глубину изображения и определиться с плоскостями: фон с двумя-тремя уровнями глубины; главная плоскость вашего героя и передний план.
Я начинаю в моно – это быстрее и будет легче что-то поменять. Я выбрал палитру из множества оттенков серого и, добавив персонажу рога и длинное платье во весь рост, я начал определять её характер.
Отправная точка
У нас у всех есть свои маленькие слабости. Моя заключается в том, что я не могу устоять на ранних стадиях перед прорисовыванием лица персонажа. Часто говорят, что детализация элементов в изоляции – не очень хорошая практика, потому что в конечном итоге нельзя увидеть общую картину.
Полезный совет, не спорю, но я не могу вынести того, что на лице будет лишь немного деталей, у меня ужасно чешутся руки дополнить их. Поэтому я потратил немного времени, чтобы нарисовать лицо, корону, рога и волосы.
Цветной совет
Иногда очень трудно определить, в каких цветах будет иллюстрация. Так что вот вам маленький совет. Возьмите старый рисунок или даже фотографию, не имеет значения. Дублируйте слой изображения и примените эффект Размытия по Гауссу к дубликату. Затем измените Параметры наложения – Режим наложения – Перекрытие. И посмотрите, вдохновляет ли вас такая цветовая гамма для вашей рабочей иллюстрации.
Поиск цветовой темы
После этого я настроил Оттенок/Насыщенность и рисую кистью уже в цветном режиме. Еще один совет – примените Авто Уровни или Авто Контраст, а затем поиграйтесь с режимами смешивания слоя. Иногда счастливые случайности будут вдохновлять вас и помогать вам преодолевать стену «некреативности».
Добавляйте детали
Я начинаю рисовать детали персонажа, начиная с головы и бюста, прежде чем перейти к разработке одежды.
Я не воплощаю какие-либо идеи по поводу платья, как я сказал, я просто пролистываю большой набор из разнообразных изображений, чтобы мой креатив наполнился свежими соками и я смог придумать необычный дизайн для платья.
Контраст
Хорошо, если в рисунке будет контраст. Более конкретно: противопоставление форм, яркости и цвета. Мой выбор для этой иллюстрации – голубоватый свет, который будет указывать на магическую силу и контроль над всеми живыми существами на этом рисунке.
Больше деталей
Теперь, когда я удовлетворен в выборе цветов, я могу завершить разработку ее костюма, добавив такие детали как украшения, и изобразить ряд таких материалов как мех, кожу, металл, блестяшки, которые все вместе сделают дизайн более интересным.
Пластика ваш друг
Помните о преимуществах цифровых графических программ. Фотошоповский фильтр Пластика является мощной редакторской опцией. Здесь, в моей иллюстрации, я использую его, чтобы подправить лицо феи, так как я решил, что оно слишком длинное.
Заканчиваем с ней
Время дорисовывать последние детали персонажа. Я добавил последние мазки на её корсете, нарисовал на ее посохе череп, добавил голубого свечения к костюму и т.д.
А теперь пришло время оживить фон лучами света и некоторым шумом. Пятнистые кисти в режиме Осветление основы подойдут мне идеально.
Создаем домашних любимцев
Я хочу, чтобы у моей темной феи были…питомцы. В нижней части композиции немного свободно, так что это идеальное место, чтобы нарисовать существ, которые оживают с помощью её тёмной магии.
У меня нет определенного представления о том, что я собираюсь делать, так что я делаю набросок тёмной кистью, а затем использую кисть в режиме Осветление основы, чтобы добавить такие детали как глаза и рты, из которых выходят пучки магии.
Зверинец монстров
Пока что я работаю инстинктивно и я вполне доволен дизайном моего существа. Теперь я могу добавить другие. Я применяю один и тот же рабочий процесс: создаю небольшой эскиз, а затем добавляю детали, используя кисть в режиме Осветление основы.
Размытые элементы
Я почти закончил эту иллюстрацию и теперь буду применять некоторые хитрости, которым я научился за годы моей работы. Я хочу, чтобы моя фея смотрела на наблюдателя – зрителя, который скрывается в лесу.
Так что я дорисую ветки мазками жесткой кисти. Нет необходимости рисовать их в деталях. Затем я добавил к ним эффект Размытия по Гауссу и всё – они готовы!
Зерно добавляет текстуру
Я люблю добавлять текстуру к моим рисункам. Иногда это просто текстура бумаги, создана с помощью Наложения слоя. Но сейчас я буду делать что-то совершенно другое.
Я добавил нейтральный серый слой (Насыщенность – 0, Яркость – 50) и применил Фильтр>Шумы>Добавить шум дважды (поставить на максимум) и Фильтр>Размытие>Размытие трижды. Затем я поставил этот слой на Перекрытие (Наложение) и кликнул на Непрозрачность слоя, поставив настройки на 5-6%
Более волшебная жизнь
Я решил, что картине нужно больше жизни. Моё решение – быстренько дорисовать бабочек на переднем плане, снова дать рисунку больше глубины.
Также я создал лесную флору: добавил небольшие овощи, листья, травы, грибы. Честно сказать, я доволен этим моим последним дополнением.
Последняя хитрость
Последний совет. Простой способ добавить немного больше разнообразия в ваше искусство – это создать новый слой и заполнить его с помощью мягкой облачной кисти.
Установите основной цвет на светло-серый и используйте мягкую облачную кисть, чтобы создать контраст. Затем поставьте этот слой в режим Наложения.
Я следовал моим же советам и закончил рисунок!
Автор: Creativebloq
Перевод: Say-Hi
Также читайте:
Как создать иллюстрацию летней поездки в Adobe Illustrator
Как выработать авторский стиль в иллюстрации
Как нарисовать классическую иллюстрацию на тему «Звездных Войн»
say-hi.me
Топ 10 стародавніх наскельних малюнків (ФОТО)
По всьому світу спелеологи в глибоких печерах знаходять підтвердження існуванню найдавніших людей. Наскальні розписи чудово зберігаються протягом багатьох тисячоліть. Є кілька видів шедеврів – піктограми, петрогліфи, геогліфи. Важливі пам’ятки історії людства регулярно заносять до реєстру Всесвітньої спадщини.
Зазвичай на стінах печер зустрічаються розхожі сюжети, такі, як полювання, бій, зображення сонця, тварин, людських рук. Люди в давні часи надавали розписам сакральне значення, вони вірили, що допомагають собі в майбутньому.
Наносилися малюнки різними методами і матеріалами. Для художньої творчості використовувалася кров тварин, охра, крейда і навіть гуано кажанів. Особливий вид розписів – тесані розпису, їх вибивали у камені за допомогою спеціального різця.
Багато печер недостатньо вивчені і обмежені у відвідуванні, а в інші, навпаки, відкриті для туристів. Однак більша частина дорогоцінної культурної спадщини пропадає без нагляду, не знайшовши своїх дослідників.
Нижче представлений невеликий екскурс в світ найцікавіших печер з доісторичними наскальними розписами.
Стародавні наскальні малюнки.
Печера Магура (Magura Cave), Болгарія.
Болгарія славиться не тільки привітністю жителів і непередаваним колоритом курортів, але і печерами. Одна з них, зі звучною назвою Магура, розташована на північ від Софії, недалеко від містечка Белоградчика. Загальна протяжність печерних галерей більше двох кілометрів. Зали печери мають колосальні розміри, кожен з них – близько 50 метрів в ширину і 20 у висоту. Перлина печери – наскельний розпис, виконана прямо на поверхні, покритої гуано кажанів. Розписи багатошарові, тут представлено ряд картин часів палеоліту, неоліту, енеоліту та бронзового віку. На малюнках стародавніх гомо сапієнс зображені фігурки танцюючих поселянок, мисливців, безліч дивовижних тварин, сузір’їв. Так само представлено сонце, рослини, знаряддя праці. Тут починається розповідь про святах древньої епохи і про сонячному календарі, запевняють учені.
Печера Куева-де-лас-Манос (Cueva de las Manos), Аргентина.
Печера з поетичною назвою Куева-де-лас-Манос (з іспанської – «Печера безлічі рук») розташована в провінції Санта-Крус, рівно за сто миль від найближчого населеного пункту – міста Періто-Морено.Мистецтво наскального розпису в залі 24 метри в довжину і 10 метрів у висоту датується 13-9 тисячоліттями до нашої ери. Дивовижна картина на вапняку являє собою об’ємне полотно, прикрашене слідами рук. Вчені збудували теорію про те, як вийшли на диво чіткі і ясні відбитки долонь. Доісторичні люди брали спеціальний склад, потім набирали його в рот, і крізь трубку з силою видували на руку, прикладену до стіни. Крім цього, є стилізовані зображення людини, нанду, гуанако, кішок, геометричних фігур з орнаментами, процесу полювання і спостережень за сонцем.
Скельні житла Бхімбетка (Bhimbetka), Індія.
Чарівна Індія пропонує туристам не тільки принади східних палаців і чарівних танців. На півночі центральної Індії є величезні гірські утворення з обвітрити пісковика з безліччю печер. У природних укриттях жили колись древні люди. Близько 500 осель зі слідами перебування людини збереглися в штаті Мадхья-Прадеш. Індійці нарекли скельні житла ім’ям Бхімбетка (від імені героя епосу «Махабхарати»).Художества древніх датовані тут епохою мезоліту. Деякі картини незначні, а деякі із сотень зображень дуже типові і яскраві. 15 наскальних шедеврів доступні для споглядання охочих. Головним чином, тут зображені візерункові орнаменти і сцени битв.
Національний парк Серра-да-Капівара (Serra da Capivara), Бразилія.
У національному парку Серра-да-Капівара знаходять притулок і рідкісні тварини, і маститі вчені. А 50 тисяч років тому тут, у печерах, знайшли притулок наші далекі предки. Імовірно, це найдавніша спільність гомінідів в Південній Америці. Парк розташований поблизу від міста Сан Раймондо Нонато, в центральній частині штату Піауї. Експерти нарахували тут більше 300 археологічних пам’яток. Основні збереглися зображення датуються 25-22 тисячоліттям до Різдва Христового. Найдивовижніше те, що на скелях намальовані вимерлі ведмеді та інша палеофауна.
Печерний комплекс ЛААС-Гааль (Laas Gaal), Сомаліленд.
Від Сомалі в Африці недавно відокремилася республіка Сомаліленд. Археологів в даній місцевості цікавить печерний комплекс ЛААС-Гааль. Тут представлені наскальні розписи часів 8-9 і 3 тисячоліття до нашої ери. На гранітних стінах величних природних укриттів зображені сцени життя і побуту кочового народу Африки: процес випасу худоби, церемонії, ігри з собаками. Місцеве населення значення малюнкам предків не надає, а печери використовує, як і у давнину, для притулку під час дощу. Багато хто з етюдів не вивчені належним чином. Зокрема, виникають проблеми з хронологічною прив’язкою шедеврів арабсько-ефіопської стародавньої наскального розпису.
Наскальні зображення Тадрарт-Акакус (Tadrart Acacus), Лівія.
Недалеко від Сомалі, в Лівії, також є наскальні розписи. Вони набагато більш ранні, і датуються, мало не 12-м тисячоліттям до нашої ери. Останні з них нанесені вже після різдва Христового, в першому столітті.Цікаво спостерігати, слідуючи за малюнками, як у цій області Сахари змінювалася фауна і флора.Спочатку ми бачимо слонів, носорогів і фауну, характерну для досить вологого клімату. Також цікава чітко простежується зміна стилів життя населення – від полювання до осілого скотарства, потім до кочевнічества. Щоб дістатися до Тадрарт-Акакус, потрібно перетнути пустелю на схід від міста Гат.
Печера Шові (Chauvet Cave), Франція.
У 1994 році на прогулянці, випадково, Жан-Марі Шові відкрив стала пізніше знаменитої печери. Її назвали на честь спелеолога. У печері Шові, крім слідів життєдіяльності стародавніх людей, були виявлені сотні чудових фресок. Найдивовижніші і красиві з них зображають мамонтів. У 1995 році печера стала державним пам’ятником, а в 1997 році тут було введено 24-годинне спостереження, щоб уникнути псування чудового спадщини. Сьогодні, щоб кинути погляд на незрівнянне наскальное творчість кроманьйонців, потрібно отримувати спеціальний допуск. Крім мамонтів, помилуватися є на що, тут на стінах є і відбитки рук, і пальців представників оріньякської культури (34-32 тис. років до н.е.)
Національний парк Какаду, Австралія.
Насправді, до знаменитих папугам Какаду назву австралійського національного парку не має відношення.Просто європейці неправильно вимовляли назву племені Gaagudju. Ця народність зараз вимерла, і нема кому поправити необізнаних. У парку мешкають аборигени, не змінювали уклад життя з часів кам’яного віку. Протягом тисяч років корінні австралійці займалися наскальними розписами. Картини тут малювали вже 40 тисяч років тому. Крім релігійних сцен і полювання, тут накидав стилізовані розповіді в малюнках про корисних навичках (навчальні) і про чарівність (розважальні). З тварин зображені вимерлі сумчасті тигри, соми, баррамунді. Всі чудеса плато Арнем-Ленд, Колпіньяк і південних пагорбів локалізуються в 171 км від міста Дарвін.
Печера Альтаміра (Altamira Cave), Іспанія.
Виявляється, перші гомо сапієнс дісталися до Іспанії в 35 тисячолітті до Різдва Христового, це був ранній палеоліт. Вони і залишили дивовижні наскальні розписи в печері Альтаміра. Художні артефакти на стінах величезної печери датуються і 18-м і 13-м тисячоліттям. В останній період цікаві поліхромні фігури, своєрідне поєднання гравюри та живопису, придбання реалістичних деталей. Знамениті бізони, олені та коні, а точніше, їх прекрасні зображення на стінах Альтаміра частенько потрапляють в підручники для учнів середніх класів. Печера Альтаміра знаходиться в регіоні Кантабрії.
Печера Ласко (Lascaux), Франція.
Ласко – не просто печера, а цілий комплекс маленьких і великих печерних залів, розташованих на півдні Франції. Недалеко від печер варто легендарна деревенька Монтіньяк. Картини на стінах печери намальовані 17 тисяч років тому. І досі вони вражають дивними формами, те саме що сучасному мистецтву графіті. Вчені особливо цінують зал Биков і палацовий зал Кішок. Що там залишили доісторичні творці, нескладно здогадатися. У 1998 році наскальні шедеври мало не знищила цвіль, яка виникла через неправильно змонтованої системи кондиціонування. І в 2008 році Ласко закрили, щоб зберегти більше 2000 унікальних малюнків.
vsviti.com.ua