Дитячий міжнародний фестиваль Золотий лелека — Конкурсні роботи фестивалю
Конкурсні роботи фестивалю — Малюнок и живопис
Бліхар Юлія
Колектив «Маленькі долоньки»
Матейко Анастасія
Долженко Аліна
Максимішина Софія
Федоренко Дар’я
Солодова Олександра
Запорожець Анастасія
Кот Ксенія
Борисовець Яніна
Козирєва Злата
Кот Каріна
Козарь Ярослав
Доброва Віталіна
Ніцева Калерія
Айвазові Тамара
Близнюк Аріна
Жуковська Марина
Кисіль Анастасія
Лукашова Даря
Лукашова Катерина
Фісенко Дар’я
Полянська Анна
Біловус Дар’я
Сіманенко Дар’я
Заскалєта Людмила
Карапетян Ілона
Гур’єва Аріна
Чернікова Марія
Голокоз Андрій
Кургін Влад
Зінкін Михайло
Росторгуєв Влад
Мельник Діана
Буткєвич Марія
Подгурегко Інна
Омельченко Софія
Поляруш Настя
Рудой Максим
Гавриленко Настя
Бориско Назар
Наточий Антон
Єременко Влад
Дарья Бойбородіна
Мозгова Людмила
Барміна Дарина
Леус Іра, Омеленчук Аліна
Возовик Агата
Одінцов Костянтин
Рогатіна Анна
Артьоменко Софія
Куценко Евеліна
Котенко Єкатєріна
Колесникова Аврора
Михайлівський Артем
Бабенко Дар’я
Чорнобривець Давид
Коваленко Аліна
Мазур Евеліна
Слющенко Агата
Ніконова Анастасія
Завтонова Мирослава
Мокшина Вікторія
Маркова Наталія
Білоножко Дарина
Комарова Христина
Ходоровська Уляна
Новіков Ілля
Бережецька Анна
Бережецька Анастасія
Мирошниченко Рада
Дегтяренко Єлизавета
Юрчук Марія
Агаркова Поліна
Володкович София
Грекова Ксения
Бурлака Валерія
Бєла Ксенія
Боровик Дар’я
Кравченко Ольга
Барахтій Альбіна
Колесникова Александра
Чернозуб Марія
Шахова Олеся
Крячко Марія
Єпіфіновна Софія
Забродська Валерія
Шелегеда Оксана
Юрченко Ксенія
Ницэ Екатерина
Скутельник Настя
Мыра Юлия
Таукчи Александр
Бурдєєв Артем
Смірнова Ірина
Горбачова Софія
Горбачов Данііл
Проскура Вероніка
Кисличенко Надія
Тур Анастасія
Мариніна Анастасія
Терещенко Дар’я
Шевченко Вероніка
Половінцева Анастасія
Максімова Марія
Половінцева Анастасія
Куліш Єлизавета
Линовецька Поліна
Тарасенко Анастасія
Веденєєва Ірина
Стрелкіна Ніка
Соболєва Вікторія
Овсюк Милана
Віноградова Олександра
Волошина Ганна
Сердюк Дар’я
Крючкова Марія
Борисенко Єльвіра
Захаренко Марія
Сімонова Христина
Сандул Олександр
Середенко Марія
Ігіна Єлізавета
Приходченко Поліна
Лозова Ангеліна
Крук Денис
Костюк Яна
Голота Софія
Кужільна Дарина
Лєбєдєва Марія
Козловська Серафіма
Степанчук Софiя
Цуканов Матвій
Кашрайло Валерія
Ткачук Єлізавета
Череватенко Нелли
Ницэ Екатерина
Корин Софія
Цапарюк Анастасія
Криничний Богдан
Афоніна Анна
Асмолова Анастасія
Логвиненко Ірина
Федорова Вікторія
Степаненко Марія
Яблуновська Вікторія
Ніколаєнко Владислава
Поліщук Назар
Шинкарук Єва
Мельник Таісія
Скутельник Анастасія
Звігунов Владислав
Осадченко Евелін
Олейнік Олексій
Саєнко Анастасія
Васильев Микита
Цветкова Валерія
Колодкина Ксенія
| РЕЄСТРАЦІЙНИЙ ЛИСТ МФДТ ЗОЛОТИЙ ЛЕЛЕКА 2021 МАЛЮНОК, ЖИВОПИС, ГРАФІКА — ІІІ категорія | |||||||
| № | Прізвище ім’я | Вік, категорія | напрям, техніка | Назва роботи | Керівник | Регіон | Місце |
| 1 | Одінцов Костя | ІІІ категорія (15-18 р. ) | графіка | Моя берегиня — Україна | Гільова Рада Валеріївна | Миколаїв | 2 |
| 2 | Гудима Еліна Вячеславівна | ІІІ категорія (15-18 р.) | живопис | «Славна українка» | Дробот Тетяна Юхимівна | Нікополь | 1 |
| 3 | Поляруш Анастасія Євгенівна | ІІІ категорія (15-18 р.) | живопис | Миколаївські простори | Гур’єва Юлія Валеріївна | Миколаїв | 1 |
| 4 | Варшавський Анатолій Олександрович | ІІІ категорія (15-18 р.) | графіка | Вовк ночі, | Шевченко Тетяна Володимирівна | Миколаїв | 2 |
| 5 | Тоскіна Ольга Володимирівна | ІІІ категорія (15-18 р.) | живопис | Ольвія-перлина Південного Бугу, | Шевченко Тетяна Володимирівна | Миколаїв | гран-прі |
| 6 | Подбуртная Софія Андріївна/Зразк. худ.кол. дизайн-студії «Сувенір» | ІІІ категорія (15-18 р.) | малюнок | «Чаплі», гуаш | Лєпілєна Лілія Чеславівна | м.Білозерське, Донецька область | 3 |
| 7 | Каминський Данііл Сергійович/Зраз.худ.кол. дизайн-студії «Сувенір» | ІІІ категорія (15-18 р.) | графіка | «Лісовий красень» | Лєпілєна Лілія Чеславівна | м.Білозерське, Донецька область | 3 |
| 8 | Солодова Олександра Сергіївна, вихованка гуртка «Маленькі долоньки» | ІІІ категорія (15-18 р.) | живопис | Сербіна Тетяна Анатоліївна | Миколаїв, БДЮТ Заводського району | 1 | |
| 9 | Ботвина Марія | ІІІ категорія (15-18 р.) | живопис | Мій весняний настрій | Гільова Рада Валеріївна | Миколаїв | 2 |
| 10 | Тимченко Кирило | ІІІ категорія (15-18 р. ) | живопис | моє чарівне місто | Гільова Рада Валеріївна | Миколаїв | 1 |
конспект інтегрованого уроку-проекту у 3 класі на тему»Лелека»
Марія Петрівна Попів,вчитель початкових класів, село Малий Ходачків Тернопільської області.
Інтегрований урок-проект «Лелеченько»(3-4 клас)
Мета. Розширити та поглибити знання дітей про лелеку-оберіг, лелеку-символ. Розвивати мовлення дітей, поповнюючи словниковий запас, використовуючи епітети, порівняння, вірші, фольклор. Виховувати інтерес, любов та повагу до улюбленого птаха українців, турботливе ставлення до пернатих друзів.
Обладнання . Малюнок лелеки білого та лелеки чорного, картки зі словами – назвами лелеки, рушник український, вишивки та калина на столі вчителя,
паперові пірїнки, плазмовий телевізор, презентація «Лелека».
Хід уроку
Організаційна частина.
Повідомлення про форму проведення заняття. Сьогодні у нас незвичайне заняття. Як ви думаєте,що ми сьогодні будемо робити на уроці? Так,ми сьогодні не просто будемо складати казку,а цікавий гарний літературний журнал. Які вам відомі дитячі журнали?(«Пізнайко», «Ангелятко»)Відгадайте,будь-ласка,історію якого птаха ми сьогодні будемо вивчати.
На партах у вас є зразки журналу.Розгляньте,будь-ласка.
І. Перша сторінка “Ознайомлююча”.
Отже, відкриваємо наш журнал .
Відгадайте загадку.
Відлітають за моря,
У краї далекі.
На будинках гнізда в’ють
Звуть же їх…(лелеки).
Ви здогадалися, що йтиметься в нашому журналі про лелеку.
(Малюнок лелеки).І ось сьогодні,19 березня, з теплих далеких країв у наш клас залетів лелека.За кожне виконане завдання ви одержите пірїнку, і ми з вами зробимо добру справу-збудуємо гніздо для лелеки.Що нам скаже “Словничок” про назву цього красеня-птаха?
“Словничок”: ”Слово лелека прийшло до нас із південних країв, з кримсько-татарської мови”.
А зараз розгляньте малюнок лелеки уважно та складіть опис цього птаха за початком “Лелека — великий перелітній птах…”(Усний опис).
Яку іншу назву цього красеня ви знаєте? (Чорногуз). Звернемося до нашого “Словничка”. Що означає слово “Чорногуз”?
“Словничок”: ”Чорногуз” – це давня українська назва. Вона вказує на колір птаха: біла шия, груди, вся передня частина тулуба, лише чорний хвіст (гуз)”. (Картка зі словом вивішується на дошці).
А зараз виконаємо цікаве завдання-деформований текст.
Робота в групах.(на картках)
Прилітають ці красиві птахи і у село Малий Ходачків.
Весну у наші краї приносять лелеки.Повернулися із вирію, а селитися ніде. Але домівка друзів заважала зв’язку.Тоді одна лелеча сім’я вимостила гніздо на телеграфному стовпі. Довелося людям закопати поряд дерев’яний стовп із дротяним кошиком зверху.Лелеки швидко зрозуміли людей.Зникли солом’яні стріхи.
(За виконане завдання пір’їнка вивішується на дошці).
ІІ сторінка “Історична”.
На цій сторінці ви почуєте ще одну назву птаха, будьте уважні. Існує багато легенд про походження лелеки. Ось одна із них.
Легенда “Як лелеки дітей врятували”.
Давно це було, коли на українські землі нападали орди кочівників. Налетять, підпалять хати, виженуть худобу, заберуть у полон жінок і дітей. А малюків кидали напризволяще на згарищах. Це побачили лелеки і стукотом дзьобів почали кликати на допомогу. Але далеко були козаки, не почули. І тоді птахи, підхопивши на крила потерпілих малюків, піднялися високо-високо над землею.
Почули козаки своїх дітей і кинулися наздоганяти ворогів. А лелеки кружляли над ними, вказуючи дорогу. Наздогнали козаки завойовників і порубали. Відтоді кажуть, що лелеки малюків приносять. Навіть існує закличка :
Бузьку, бузьку, принеси Маруську.
Давайте поговоримо про цю закличку, щоб у всіх, хто хоче маленьку сестричку чи братика, він з’явився. (Діти повторяють закличку).
- Яку нову назву птаха ви почули? (Бузько).
- (Картка з назвою птаха вивішується на дошці).(Пірїнка вивішується на дошці).
ІІІ сторінка “Народні повір’я”.
-В народі,діти.існує багато повірїв про лелек.Деякі з них ви почуєте з цього відео.(Перегляд відео)
- Більшість лелек селяться біля житла і вважаються священними птахами, які дарують щастя. Лелека робить своє гніздо на хаті, на електричному стовпі, або на високих деревах, що ростуть на подвір’ї чи в саду.
І в’є своє гніздо лелека не на один рік. Якщо бузьки оселяться десь, то живуть там багато років. Старі лелеки летять на свої гнізда, а молоді будують собі нові. Якщо хтось хоче запросити чорногуза до себе на подвір’я, то треба покласти на хату, стовп чи дерево колесо. І птахи обов’язково приймуть ваше запрошення, якщо ви добрі люди.
І в’є своє гніздо лелека не на один рік. Якщо бузьки оселяться десь, то живуть там багато років. Старі лелеки летять на свої гнізда, а молоді будують собі нові. Якщо хтось хоче запросити чорногуза до себе на подвір’я, то треба покласти на хату, стовп чи дерево колесо. І птахи обов’язково приймуть ваше запрошення, якщо ви добрі люди.Які повір’я, діти, ви знаєте про лелек?
Діти. З давніх-давен існує повір’я, що лелеки гніздяться лише біля
осель добрих людей.
Гніздо на хаті віщує щастя і достаток.
Не можна руйнувати гніздо лелеки, бо згорить хата.
Якщо чорногузи відлітають із двору несподівано і не
повертаються до гнізда – бути пожежі. Молодці, ви знаєте багато повір’їв. Повертаючись з вирію, лелеки відкладають 2-7, а найчастіше 4 білих яєць, які птахи насиджують по черзі. Через місяць з’являються голі, безпорадні пташенята. Їх в народі називають лесиками. Лесики дуже швидко ростуть. Вони, на відміну від дорослих, мають голос – пищать. А дорослі лелеки клацають дзьобами. Вони голосу не мають.
Отже, кого називають лесиками? (Маленьких лелеченят).(Вивішую назву «Лесики»)(Пірїнка вивішується на дошці).
ІV сторінка “Мудрослів’я”. -Діти,які ви відшукали скоромовки,загадки про лелеку?
Їв лелека кашу з глека.Хоч дістать її нелегко.
Та в лелеки довга шия,він із глека їсти вміє.
У народі кажуть : “Лелека хату від лиха береже”.
— Як ви думаєте, а ще де, крім осель, подвір’їв, садів селяться лелеки?
— Так, вони гніздяться по лісах, поблизу озер, рік, боліт, де багато жаб.
— А чому бузько гніздується поблизу жаб? (Жаби, гадюки, вужі – найсмачніша їжа для лелек) .
— Про це є прислів’я: “Проковтнув, як бусол жабу”.
Робота в групах
—Діти,я вам роздам розсипаночки.Вам треба із них скласти прислівя.
чия група зробить це швидше?
— Де лелека не літає, а на весну додому повертається.
— Де лелека водиться, там щастя родиться
— Лелеки на хаті — то щастя, бо від лиха бережуть господарів.
— Лелека хату від лиха береже.
— Прилетіли лелеки – весну принесли здалека.
— Молодці! Яку ж ще назву лелеки, бузька ви почули? (Бусол).
— Хочу сказати, що словнички подають ще назву “бусел”.
— Як ласкаво можна назвати бусла? (Буслик). (Картки зі словами: бусол, бусел, буслик).
V сторінка “Народні прикмети”.
— На цій сторінці ви дізнаєтесь про те, які висновки зробили люди на основі спостережень за цими птахами. Отже, народні прикмети. Коли буслик подружився з людьми, ніхто не пам’ятає.
Але люди дуже дорожать дружбою з чорногузом. І встановили, що:
Випаде погожа днина —
Боцян на нозі одній.
Стане, де очеретина,
Мов порине в царство мрій.
Міцно став на двох ногах,
Провіща негоду птах.
Буря щоб не підняла,
Не розгорне він крила.
А коли немов приріс
До землі двома ногами,
Під крило сховає ніс –
Буря вже не за горами!
(О. Ющенко)
— Чорногуз приносить тепло і забирає назад у вирій.
— Активно тріскочуть надвечір дзьобом – завтра буде сонячний день.
— Починає непокоїтись – на погану погоду.
— Якщо поважні птахи поспіхом вирушають на перезимовку – чекай суворої зими.
— Ви, напевно , звернули увагу на слово боцян. Це ще одна назва білого птаха . Назви бусол, боцян, бузько – різновиди одного слова, що є в польській, словацькій мовах. А буслик– це пестливе значення від бусол.
(Пірїнка вивішується).
VІ сторінка “Літературно-поетична”.
Що нам повідомить про назву “Словничок”? “Назва гайстер поширена в західних областях України, походить вона з німецької мови, означає “велика сорока”.(Вивішую назву «Гайстер».
Рольова гра.Драматизація «Журавель і Лелека»
Вчитель. Діти, люди досить часто плутають лелеку із журавлем, не розрізняючи їх. Зараз ви почуєте діалог між журавлем і лелекою і зрозумієте, яка між ними відмінність.
(Виходять дві дівчинки у відповідному одязі і розігрують діалог).
Лелека. Ти хто?
Журавель. Я — сірий журавель.
Лелека. А чому ти не мостиш собі гнізда на даху будинку чи електричному стовпі?
Журавель. Ми, журавлики, дуже обережні птахи і не підпускаємо людину ближче, ніж за кілька метрів, тому і оселяємося на глухих берегах.
Лелека. Зате ми, лелеки, користуємося любов’ю і повагою у людей.
Нас називають носіями щастя. Ти якийсь дивний і не зовсім такий, як ми. Чому це у тебе у кладці так мало яєць і гніздо на землі?
Журавель. Ми, журавлики, відкладаємо одне-два яйця і гнізда влаштовуємо на купинах болота, іноді у ямці на землі.
Лелека. Так ось ти який, журавлику! А ми, лелеки, тулимося ближче до людей і у нашому гнізді від трьох до шести білих яєць.
Журавель. Лелеко! Це ж про нас з тобою кажуть, що ми на своїх крилах весну приносимо. А людям від цього радісно. Ми з тобою дуже близькі родичі.
Лелека. Так, ми з тобою близькі родичі. Але давай подумаємо, чим ми ще відрізняємося? Коли час відлітати до теплих країв, ви збираєтеся у зграї?
Журавель. Ми, журавлі, відрізняємося способом перельоту. Шикуємося у небесному просторі трикутником або ключем.
Лелека. А ми, лелеки, перед відльотом збираємося у зграї.
Журавель. А хіба ти не живеш на болоті?
Лелека.
Ні. Ми влаштовуємо собі гнізда на вершинах зламаних дерев, на дахах сільських хат і навіть на електричних стовпах.
Журавель. Зовнішній вигляд у нас не однаковий: у журавликів оперення сіре і на голові зверху червона плямка.
Лелека. А ми, лелеки, маємо біле оперення, тільки на крилах є чорні пір’ячка. Дуже рідко трапляються чорні лелеки.
Лелека і журавель. Ми близькі родичі, тому що приносимо людям радість іщастя.
Вчитель: Як вам почувалося у ролі птахів, діти? Тепер ви розумієте, чим відрізняється лелека від журавля?
Про лелеку складено багато віршів. Послухайте їх уважно та приготуйте відповідь на запитання:
— Як люди відносяться до чорногуза?
Лелека
Ще дідусь мій примостив
колесо на хаті.
І лелеки з тих часів
Стали прилітати.
Мов сторожа нагорі,
Зверху поглядають.
Від мишей, комах, щурів
Двір оберігають.
І висиджують малят
У дощі і спеку,
Пройде літо – полетять
У краї далекі. (В. Поронова)
— Як люди відносяться до лелеки? (З добротою, любов’ю, щирістю, турботою).
— За що шанують цього білого красеня? (За вірність і любов до Батьківщини).Багато є пісень,складених про лелеку.Давайте виконаємо деякі із них.
« Пісня про лелеченька»Н.Май
«Буслики-буслята»
-Яку нову назву лелеки ви почули? (Пірїнка вивішується).
VІ сторінка “Цікавинка”.
—Ми не можемо знати про цього птаха більше,якщо не будемо знати з наукової точки зору.Що ж про нього кажуть науковці?
— Відкриємо сторінку “Цікавинки”.
Цікаво, що…
— Довжина дзьоба у лелеки 19 см.
— Вага білого лелеки досягає 3,5 – 4 кг, довжина крила – 58-61 см.
— Живуть боцяни близько 20 років, зимують на берегах Середземного моря.
— Лесики у гнізді перебувають 70 днів.
— Протягом дня бусли приносять їжу одномісячним пташенятам 9 разів.
— Чорногузи долають водний прості лише тоді, коли бачать протилежний берег.
— Летять лелеки до вирію зі швидкістю150 км /год, а коли повертаються додому – вдвічі швидше.
— У лелеки білого 112 родичів. Є серед них лелека чорний. Ці птахи, на відміну від своїх родичів, тримаються глушини. Живуть близько 30 років. Чорних лелек у Європі дуже мало, тому вони потребують особливої охорони. Лелеку чорного занесено до Червоної книги України. (Малюнок лелеки чорного).
Робота в групах.
-Давайте виконаємо ще одне завдання-побудуємо ланцюги живлення.Чия група впорається швидше?
VІІ сторінка “Казкова”.
Без якої сторінки не обходиться жоден дитячий журнал?
І ми сьогодні з вами будемо складати казку.
Давайте пригадаємо:Які ознаки казки?(У казці є перетворення,щось фантастичне.)
Робота в групах.
Інтерактивна вправа «Крісло автора».
Складання і презентація казки.
(Ще одна пірїнка вивішується).
VІІI сторінка “Підсумкова”.
— Років 5 назад поселилися в центрі нашого села лелеки. І в спеку, і в дощ не залишають свого гнізда. Стукотом дзьобів нагадують нам про себе.
— Що ви відчуваєте, коли спостерігаєте за цими чудовими птахами?
— Чим же привабило наше село цих білих красенів?
— Що принесли нам на своїх крилах бузьки?
— Не турбуйте їх, не злякайте. І вони знову і знову повертатимуться сюди, приноситимуть весну, тепло, щастя і берегтимуть нас від лиха.
— Ось і закінчується наш журнал. Ось він перед вами. А чи може бути журнал без назви? Виберіть назву для нашого журналу з тих слів, які називають лелеку.(“Буслик”, “Лесик”) (Пірїнка вивішується).
Підсумки уроку.
Послання діткам.
Вчитель:
—-Отже,діти,ми склали з вами гарний цікавий журнал,побудували гніздо для лелеки.
-Кому б ви хотіли передати складений вами журнал?
— Я бажаю вам, діти, добра і злагоди, щоб на вашому подвір’ї завжди селилися лелеки, нагадували вам про любов, вірність, ніжність, чуйність і добро.
Все на землі нам, все треба берегти.
І птаха, й звіра, і оту травинку.
Не чванься тим, що цар природи ти,
Бо врешті ти – лише її частинка.
І на згадку про сьогоднішній урок я хочу всім за гарну роботу подарувати емблеми лелеки-народного символа України.
Вірування, пов’язані з білим лелекою
Білий лелека став священним птахом у багатьох народів. Про це говорять хоча б численні легенди, казки, повір’я, поговірки, що дійшли до нас із тих часів.
Давньогрецький історик Плутарх повідомляв, що в Тесалії того, хто вбив чорногуза, карали смертю. У греків лелека вважався птахом богині Гери, у римлян — Юнони.З часів Арістофана і Софокла чорногуз був уособленням турботи про батьків. Вважалося, що коли старі птахи ставали слабими і втрачали оперення, молоді бузьки вискубували в себе з тулуба пух і “одягали” батьків. Це повір’я було так добре відоме серед античних народів, що навіть данина вдячності носила назву “антипеларгосіс”. Походить вона від грецької назви білого лелеки — “пеларгос”, що значить “чорно-білий”. Між іншим, греки не плутали цього птаха з чорним лелекою. Для нього була інша назва — “меланопеларгос”. Це повір’я в тій чи іншій формі існує й досі у багатьох європейських народів, хоча ще Аристотель називав подібні історії “теревенями”.Зображення лелек можна побачити на багатьох античних витворах мистецтва, а в Македонії їх чеканили навіть на монетах. Аптекарі включали лелеку у свій герб, як символ благодіяння. У зороастрійців цей птах позначав один із років календарного циклу.
Священним птахом був білий лелека у вірмен. Він уважався захисником полів, два лелеки уособлювали сонце. У міфах цей птах (по-вірменськи — арагіл) фігурує як вісник одного з головних вірменських язичницьких богів Ара Гехецика. Це був умираючий і воскресаючий бог, подібний до фінікійського Таммуза, єгипетського Осіріса, грецького Адоніса. Він символізував річний цикл — відмирання й оживання природи. Очевидно, вісником цього бога став саме лелека, тому що він прилітає рано навесні й “приносить” із собою тепло. Вірмени також вірили, що чорногузи є людьми з далеких країв, які лише на деякий час одягаються в пір’я. Цікаво, що викидання пташенят із гнізда пояснювалося тим, що перед відльотом лелеки приносять одного з своїх дітей у жертву Богу. У стародавні часи це був досить поширений звичай у багатьох народів, згадайте хоча б відомий біблійний сюжет про жертвоприношення Авраама.
У стародавніх германців білий лелека також був посланцем богів. Він уважався вісником богині Хольди, котра приносила весною відродження природи.
Її появі передували посланці — лелека й ластівка.
Дуже поважали цих птахів мусульмани. Азербайджанська назва білого лелеки — “хаджі-лелейк”, одна з арабських — “хаджі-лаклак”. До їх складу входить слово “хадж” — паломництво в Мекку. Тобто виходить “лелека-паломник”. У даному разі на руку птахам зіграло те, що через Близький Схід чорногузи летять у напрямку священного міста мусульман, хоч і не долітають до нього, повертаючи в Єгипет. За арабським повір’ям, у лелек перетворюються душі мусульман, котрі за своє життя так ні разу й не здійснили передбаченого Кораном паломництва до гробу пророка Магомета. Вони змушені це робити вже після смерті як птахи. Тому кожний, хто умертвив лелеку, є вбивцею. Марокканці вірили, що лелеки — це жителі далекого острова, які на певний час прилітають до них у подобі птахів, а потім знову повертаються і стають людьми. У Фезі був навіть шпиталь для хворих і поранених лелек. Померлих птахів ховали ніби людей. Можливо, відіграло певну роль і те, що рухи токуючого птаха нагадують пози людини, яка молиться.
У німців, слов’ян, балтів ще з давніх часів білий лелека вважався птахом долі, провісником щастя і добробуту. Селяни вірили, що в дім, на якому з’явилося його гніздо, прийде щастя і злагода, в сім’ї припиняться сварки, діти ростимуть здоровими і не хворітимуть, у господаря садиби буде гарний урожай на полі, в околицях гнізда добре родитимуть фрукти. Село, в якому поселилося багато лелек, могло розраховувати на багатий урожай і не боятися посухи. Вважалося, що чорногузи добре розуміються в людях: селяться лише у добрих і працьовитих. Більше того, вони можуть навіть “перевиховувати” людей, впливати на їх подальшу долю. Так, поселившись на будинку, в якому чинилися чвари, або хтось тяжко хворів, птахи приносили злагоду і зцілення. Дім, який уникали лелеки, вважався проклятим. Того ж, хто зруйнує гніздо чи підніме руку на самого птаха, переслідуватимуть злидні і невдачі. За розорену оселю лелеки можуть і самі помститися: підпалять стріху або принесуть змію у двір.
Є повір’я, що за кожного вбитого лелеку доля забере в кривдника дитину. Тому ж, хто врятував або оберіг чорногуза, віддячиться сторицею — його будуть супроводжувати щастя й удача. Якщо лелеки раптово залишають обійстя і не повертаються до гнізда, прийде якась біда — пожежа чи смерть господаря. Поляки вірили, що після вбивства лелеки почнуться тривалі зливи. Щоб їх припинити, треба похоронити птаха як людину у гробу на кладовищі.На Поліссі прохали у птаха врожаю, примовляючи: “Бузьку, бузьку, на тобі галіопу, а ти мені дай жита копу, на тобі борону, а ти мені дай жита сторону, на тобі серпа, дай мені жита снопа”. Галіопа — це обрядове печиво у формі птаха, яке випікалося, щоб “пригостити” лелеку. Просили в нього також і вітру за спеки під час жнив: “Іванько, Іванько, зашли нам трохи вітру, бо не здюжимо жати”.
Діти, які хотіли мати сестричку, за порадою старших вибігали за ворота і гукали: “Буську, буську, принеси Маруську!”. Дорослі також радили дітям поставити на вікно тарілку з сиром, щоб бузько приніс дитину.
З подібними проханнями зверталися у багатьох країнах. Німецькі діти закликали: “Лелеко мій хороший, принеси мені братика, лелеко мій найкращий, принеси мені сестричку”.
Особливу увагу наші предки приділяли появі перших перелітних птахів. Вони не просто несли на крилах весну, а прилітали з вирію — від богів, тому й самі мали чарівні властивості. Були широко розповсюджені різноманітні гадання “на першого птаха”. Дожили вони до наших днів, хоча вже й у чисто символічній формі. Займався таким гаданням мабуть кожен, рахуючи, скільки зозуля “накує років”.
У Німеччині про приліт лелек сповіщали герольди або міська варта, дзвонили у дзвони, влаштовували святкування. У день прильоту лелек школярів навіть звільняли від занять або замість уроків читали їм казки. Діти влаштовували на вулицях веселі походи й отримували подарунки. У Бадені той, хто першим сповіщав намісника про приліт чорногузів, отримував від нього в нагороду коровай хліба. За свідченням Філострата, у Стародавній Греції першого лелеку вітали, опускаючись на коліна.
Вважалося, що коли молода дівчина рано навесні перший раз зустріне пару лелек, то цього року вийде заміж, якщо ж самотнього — ще буде дівувати. Спеціалісти по віщих снах за-певняли також: дівчині часто сняться лелеки — треба чекати старостів до хати, заміжній жінці — вона стане вагітною. Коли чорногуз сідав на дах під час весілля, очікували швидкого поповнення в родині. Якщо в перший день, коли в домі з’явиться маля, над ним покружляє білий лелека — чекає новонародженого щаслива доля. Коли весною вперше зустрівся лелека в польоті — рік буде щасливим, стоячий — у цьому році не повезе. Серби вважають, що той, хто вперше побачить стоячого лелеку, буде здоровим, а коли сидячого — не мине хвороб. Німці вірили, що той, хто побачив першого лелеку в польоті, буде цього року багато мандрувати. Той, у кого при зустрічі першого лелеки були в кишені гроші, матиме їх весь рік. У Познані радили при цьому подзвеніти грошима, щоб вони й далі не переводились. У Померанії вважалося, що коли першого чорногуза побачиш за пошуком їжі чи побудовою гнізда, то й сам бу-деш весь рік старанним, коли ж сплячого чи відлітаючого — ледачим.
А у Відні є навіть повір’я, що у того, хто зуміє навесні належним чином привітати лелеку, весь рік не болітимуть зуби.
Схожі повір’я існують у багатьох народів Європи. Нерідко вони переходили з країни в країну, переміщувалися разом із лелеками, що розселялися на схід і північ. Через те буває нелегко знайти їх першоджерело, простежити розвиток образів. Наприклад, ще в XIX столітті повір’я про те, що білий лелека приносить дітей, у Швейцарії не було відоме. Воно прийшло в цю країну з Німеччини. На думку М. Паньківа, на Покутті в Івано-Франківській області ці уявлення також були принесені з інших місцевостей. Самі ж покутяни лелеку з народженням дитини пов’язували рідко.
Цікаво, що білий лелека є провісником настання землеробського сезону не тільки в тих краях, де він гніздиться. Для одного з народів Кенії поява лелечих зграй, які летять на південь, означає, що настав час обробляти поля. Коли ж вони прямують на північ — треба збирати врожай.
З давніх вірувань про весняне відродження природи бере початок і загальновідоме повір’я, що білий лелека приносить дітей.
Просто трактування його раніше було ширшим. Давні германці вважали, що лелека, як посланець богів, приносить з неба нове життя на поля після довгої зимової ночі. Аналогічні уявлення були й у слов’ян — птахи приносять з вирію весну, а разом з нею у подобі птахів прилітають душі новонароджених і предків, останні — для захисту врожаю. Згадаймо також давні уявлення про те, що небо запліднює землю. Так, на Русі вважалося, що Перун під час першої грози пробуджує землю до життя і запліднює її. Білий лелека у германців був священним птахом бога грому Донара (скандинавська назва — Тор), символом божественного благословення. А Донар був окрім того богом родючості і врожаю, так що лелека мав усі “повноваження” переносити нове життя.
По всій Європі, та й за її межами, у Туреччині, наприклад, поширені уявлення про те, що гніздо лелеки захищає від удару блискавки й пожежі. Білий лелека у багатьох народів вважався птахом бога грому, тому такий зв’язок не дивний — не може ж той вразити свого посланця.
На Волині навіть радять у грозу хватися під деревом з лелечим гніздом. Щоправда, нема правил без винятків. У деяких місцевостях Мекленбурга (Східна Німеччина) вважається, що, навпаки, гніздо білого лелеки “притягує” блискавку. За уявленнями жителів середньовічної Європи, чорногузи могли рятувати від пожежі і не лише магічним шляхом: при появі полум’я вони приносили в дзьобах воду і поливали гніздо й дах. Вважалося також, що лелеки можуть і переносити пташенят у безпечне місце.
Цікаві повір’я про лелек є в Німеччині. Вважалося, що коли дівчина вперше побачить весною лелеку, який летить, — стане вже в цьому році нареченою, стоячого — кумою, якщо ж він тріщить дзьобом, значить жінки переб’ють на кухні чимало посуду. Перелетить чорногуз через будинок з новонародженим — буде через рік знову збільшення сім’ї. Селяни вірили, що коли взимку у господаря садиби помре дружина, то навесні лелека в гніздо до них уже не повернеться. Вважалося, що ці великі птахи несуть на своїх спинах під час перельоту дрібних пернатих в Африку.
Восени перед відльотом вожаки влаштовують “лелечі суди” і вбивають або виганяють старих та слабких птахів, які не зможуть витримати далеку мандрівку. А жителі Швабії вважали, що якби чорногуз був здатний говорити, зміг би виказати немало людських таємниць, оскільки з висоти свого гнізда він все навколо бачить і все чує. Але інколи лелека хоче про щось попередити і тріщить дзьобом.
В одному з містечок у Баден-Вюртемберзі зберігся з давніх часів цікавий звичай. У “лелечий день” ходить по вулицях чоловік у високому чорному циліндрі з муляжем двох чорногузів на ньому і збирає ласощі для юрби дітлахів, що йде слідом. Залишив сліди птах і в мові. Наприклад, в одному з діалектів Нижньої Саксонії останній весняний сніг називають лелечим снігом. Подібно до цього в Туреччині бурю в кінці березня також називають “лелечою”.
У міфології багатьох народів білий лелека вважався пов’язаним зі стихіями вогню та води. Як відлуння цього дійшли до нас численні повір’я, наприклад, про спалену в помсту хату, а також примовляння.
На Поліссі звертаються до лелеки: “Іване, Іване, дай люльку закурити”, або “бузьку, викреши вогню”. Сприяти уявленням про зв’язок лелек із вогнем могло і те, що ці птахи охоче відвідують згарища, де легше збирати комах. Міфологічний зв’язок із водою також може пояснюватися особливостями біології чорногуза, адже він живе і годується поблизу водойм. Поляки вірили, що лелека розганяє хмари з градом, коли кружляє в піднебессі, а його клекіт віщує бурю зі зливою. Є польська легенда про те, як він дав людині червону хустинку, що вгамовувала бурю на морі.
Безліч повір’їв і прикмет пов’язує білого лелеку з погодою. У болгар і сербів він провіщає дощ. Цікаве повір’я є в Німеччині і Швейцарії: якщо весною лелека прилетить чистим, слід очікувати сухе й тепле літо (дощі обмили його по дорозі), коли ж брудним – воно буде холодним і мокрим, бо дощі птах приніс із собою. Селяни Брауншвейгу (Німеччина) знали: якщо в березні чорногуз старанно клекоче дзьобом, значить весна буде теплою, а літо сухим і жарким.
На заході Німеччини вважалося, що пізній приліт лелек, та ще брудних, віщує поганий рік. За поведінкою бузьків можна було дізнатися і про негоду, що наближалася — вони стоять на обох ногах у гнізді, настовбурчують пір’я, ховають дзьоб під крило або в оперення грудей. Прийде вона з того боку, куди птах нахиляє голову. Ранній відліт лелек віщував ранню зиму і навпаки.
В Україні також є багато прикмет про погоду, пов’язаних із білим лелекою. Він приносить тепло і забирає його назад у вирій. Рано прилетів — буде тепле літо. Лелека починає непокоїтися — на погану погоду. Активно тріщить увечері дзьобом — завтра буде сонячний день. Стоїть на одній нозі — значить треба чекати похолодання. Якщо не відлітає далеко від гнізда, а тримається поблизу, — на негоду. Коли птах погожого дня тримається сухого місця, то й наступний буде сонячним. Перед тим, як здійметься вітер, лелеки довго кружляють біля своїх гнізд. Є й землеробські прикмети, пов’язані з бузьками. Наприклад: заклопотали лелеки в гнізді — час садити цибулю.
У народних казках та легендах білий лелека завжди виступає як позитивний герой, що допомагає людям у скрутному становищі, приносить щастя, удачу, багатство.
… Давно це було. Напали татари на українське село. Багатьох його жителів убили, решту повели в неволю. Тільки немовлят кинули на згарищі — не витримають вони далекої дороги, нема чого з ними возитися. Побачили те лелеки. Стали кликати козаків на допомогу. Але далеко вони поскакали на баских конях, не чують. Тоді птахи підхопили дітей у дзьоби і піднеслися з ними високо в небо. Далеко рознісся дитячий плач, і почули його козаки. Кинулися вони рятувати сім’ї. Догнали орду і відбили своїх дружин та дітей. З того часу лелек в Україні люблять і поважають.
Інша легенда розповідає, чому в цих птахів чорні крила. На солом’яній стрісі будинку, в якому жила сім’я з двома немовлятами, було гніздо чорногузів. Одного разу хата загорілася, язики полум’я ковзнули по стрісі. Заметушилися лелеки, стали кликати господарів. Але вони були далеко в полі і не могли того почути.
Тоді птахи кинулися у вікно і винесли дітей. З того часу в них чорні кінці крил, червоні ноги і дзьоб — обпалили в полум’ї.
У Молдові лелека став символом виноградарства і виноробства. Часто можна побачити його зображеним з гроном винограду в дзьобі. Звідки це пішло? Ось що розповідає молдавська легенда. Жорстокі яничари обложили фортецю Городешти. Як хоробро не бились її захисники, але сили їх танули, до того ж уже скінчилась їжа, не було води. Вороги раділи, передчуваючи швидку перемогу. Але раптом могутній порив вітру примусив їх нахилити голови. Вітер здійняли крила сотень білих лелек, які злітались до приреченого міста. У дзьобах вони несли грона винограду з рідної землі. Воїни були врятовані від голоду і спраги. З новими силами кинулися вони на яничарів і розбили їх.
За подібною українською легендою, лелеки принесли грона винограду запорожцям, що страждали у татарській в’язниці.
Досить поширена легенда про лелечу вірність. Коли з підкладеного зловмисником у гніздо чужого яйця (гусячого, курячого і т.
п.) вилупилося пташеня, самець убив його і вигнав “зрадницю”-самку.
Уміє бузько й віддячити за допомогу. Є узбецька казка про чарівний кавун. Бідний селянин підібрав пораненого лелеку й виходив його. Птах швидко став на крила і в нагороду приніс селянинові невелику кавунячу насінину. Бідняк посадив її навесні і через деякий час побачив на своєму полі велетенського кавуна. Коли ж його розрізали — замість насіння посипалися золоті монети. Дізнавшися про це, сусід-багач спіймав лелеку і перебив йому ногу, а тоді поніс додому лікувати. Одужавши птах також залишив насінину, знову з неї виріс небачений кавун. Але коли багач, зібравши своїх родичів і друзів, розрізав його, звідти вилетіли розлючені оси!
Римський письменник Еліан наводить історію врятування лелеки, яка скоріше за все основана на реальних фактах, лише кінцівка її прикрашена. Молодий птах під час першого польоту пошкодив ногу. Жінка підібрала його й виходила. Восени птах відлетів, але весною знову повернувся до своєї благодійниці.
Причому у дзьобі він приніс дорогоцінний камінь.
У різних народів є легенда про те, що лелека — перетворений у птаха чоловік за те, що повипускав з мішка різну нечисть — жаб, вужів, гадюк, сарану тощо. Бог доручив йому віднести цей мішок і вкинути в глибоку річку, не заглядаючи до нього. Чоловік же не втерпів і розв’язав мішок. Звідти зразу ж так і порснули його “мешканці”. Тепер неслух змушений збирати все це вже у подобі птаха.
Згадується білий лелека і в історичних переказах. У 452 році нашої ери чорногузи залишили гинуче римське місто Аквілею, де в той час на дахах було багато їхніх гнізд. Його оточили полчища Атіли. Він уже хотів починати тривалу облогу, але сприйняв відліт птахів як провість швидкої перемоги і з ходу вдерся в місто.
Цей птах має в Україні багато народних назв. “Лелека” і “чорногуз” поширені більше в центральних, східних і південних областях. Перша з них стала офіційною науковою. На Поліссі найбільше вживана назва “бусол”, на Волині — “боцян”, “боцюн”, у Галичині та на Поділлі частіше вживається “бузько”, “бузьок”.
У північно-східних і центральних областях зустрічається також назва “гайстер”. У районах, що межують з Росією нерідко вживається й російська назва “аист”. Крім цих найбільш поширених наймень та різноманітних похідних від них (“бусько”, “бушель”, “бушля”, “бусень”, “буцюн”, “айстер”, “гастір”, “чорногус” і т.п.) можна знайти також чимало таких, що трапляються тільки у говорах окремих місцевостей — “жабоїд” (Полісся), “длекотень” (Чернігівщина), “бовдур” (Сумщина), “неклейка” (Харківщина), “веселик” (Житомирщина), “гова” (Закарпаття), “кукостверк” (Буковина) та ін. Іноді лелеку називають також журавлем, але тут уже важко сказати, чи це одна з місцевих назв, чи люди просто плутають птахів. Очевидно, відлунням давніх вірувань про те, що білий лелека — це перетворена людина, є персоніфікація назв цього птаха. В українському і білоруському Поліссі його нерідко називають Іваном, Василем, Максимом і т.п. Іноді людське ім’я дається навіть конкретному птахові. На Житомирщині вважають, що кожен лелека має якесь людське ім’я і, якщо його правильно назвати, покликавши птаха, то він підніме голову.
Давній зв’язок лелеки з людиною відображений не тільки у народній творчості, а й у численних географічних назвах, прізвищах, на гербах і емблемах у багатьох країнах світу. Так, в Україні є прізвища Чорногуз і Лелеченко; річки та струмки Бузьків Яр, Гайстрова Струга, Лелечий потік, Лелечиха, Чорногузка; села Боцянівка, Лелеківка, Чорногузи і т.п. У Німеччині, Австрії, Італії, на заході Франції є чимало поселень та вулиць у містах, які носять “лелечі” назви. Причому подекуди це все, що залишилося від самих птахів, як, наприклад, в Італії чи Ельзасі. Білий лелека зображений на гербах Тирасполя, Гааги, Шторкова, Касселя і ряду інших міст. Що цікаво, потрапив цей птах на герби і в тих країнах, де його зроду-віку не бачили, наприклад, в Австралії. Символіка була занесена з Європи. Деякі природоохоронні та орнітологічні організації взяли його собі за емблему. Так, лелека в польоті зображений на емблемі Німецького природоохоронного союзу (NABU, раніше — Німецький союз по охороні птахів, DBV).
Є численні назви ресторанів, кав’ярень, клубів, пов’язаних із чорногузом. Навіть у Нью-Йорку є “Лелечий клуб”.
В Європі лелека на емблемах використовувався ще в епоху Меровінгів. У християнстві він символізує чистоту, благочестя, воскресіння. Вважається також очисником від скверни, охоронцем домашнього вогнища. У геральдиці лелека, а також інші схожі птахи — журавель, чапля, ібіс, символізує пильність. На гербах журавля, а іноді й лелеку або чаплю, часто зображують із каменем у лапі. Походить цей образ від відомої ще з античних часів легенди, що у відпочиваючій під час перельоту зграї один із птахів вартує спокій інших, тримаючи у піднятій лапі камінь. Коли стомлений сторож починає куняти, камінь випадає й будить його.
За даними В.О. Панченка, білий лелека зустрічається на гербах 4 чи 5 українських міст. У гербі Біловодська (Луганська область) 1781 року у верхній частині щита зображений герб Воронізької губернії, у нижній — лелека на зеленому фоні. У гербі Ананьєва (Одеська область) 1847 року у нижній частині щита — на блакитному тлі три лелеки, що стоять на гніздах.
Потрапив бузько і до герба міста Буська у Львівській області, очевидно за співзвучністю назви (нагадаю, що цей варіант поширений якраз на Галичині), хоча саме місто й отримало своє наймення скоріше всього від річки Буг, на якій стоїть. У гербі містечка Щуровичі на Львівщині (нині село Радехівського району) на червоному фоні був зображений срібний лелека, що тримає у дзьобі змію. У середньовічному західному гербівництві це було також символом пильності в боротьбі з ворогами. Нарешті лелека (за іншими даними — журавель) з каменем у лапі був зображений на печатці XVII століття міста Дунаївців (Хмельницька область).
: Пернаті друзі, птахи України, орнітологія ::
В.О. Панченко
Зображення птахів посідають не останнє місце в символіці історичних міських гербів нашої країни. Причини, що зумовили появу «пташиної» емблема- тики в гербових пам’ятках українських міст, є різними. Деякі з цих емблем мали символічне значення (так, орел традиційно виступав у геральдиці як алегорія влади, величі, голуб — духу, лелека — пильності тощо), деякі просто відбивали особливості тваринного світу околиць міста.
У відомій на сьогодні геральдичній спадщині міст Укаїни є понад 20 випадків зображення птахів. Сама ж емблематика зводиться до використання малюнків лише вісьмох з них (галки, голуба, гуски, дрофи, лебедя, лелеки, орла та сокола).
Галка є атрибутом герба лише одного українського міста — Галича (на срібному тлі чорна галка, увінчана золотою короною). Зміст цієї емблеми без сумніву є «промовистим», тобто таким, що відображає назву міста. Традиція використання галки в гербі Галича та Галицької землі є досить давньою й сягає ще ХІУ-ХУ ст.
Голуб у гербах виступає в різних значеннях. У давніх відзнаках Королевого на Закарпатті (на срібному тлі з правого боку церква, а з лівого — гостроверха вежа на зеленій горі, між якими у верхній частині щита голуб, що летить ліворуч, а у нижній — риба) та Миколаєва на Львівщині (на блакитному тлі викорчуваний дуб, на якому сидить білий голуб, а біля кореня дуба — сокира) він є традиційною для середньовічної символіки емблемою Святого Духа. Натомість у гербі Радомишля, затвердженому 1796 р.
(у верхній частині щита герб Волинської губернії, у нижній — на блакитному тлі три голуби, що несуть у своїх дзьобах вогники), відтворено літописну легенду про помсту княгині Ольги древлянам (на землях яких у XII ст. було засновано Радомишль — літописний Мичеськ або Микгород).
Гуска, як і галка, виступає в українській геральдиці лише один раз і так само з «промовистою» метою — у гербі Гусятина на Тернопільщині (на блакитному тлі замок із трьома вежами, на кожній з яких сидить дика гуска).
Дрофа є також одиничним символом, але її зображення вжито вже з іншою метою — відобразити особливості природи краю — у гербі Бобринця 1847 р. (у верхній частині щита герб Херсонської губернії, у нижньому — на блакитному тлі чорний щиток, на якому срібна дрофа і навколо 8 золотих снопів).
Лебідь у гербі Лебедина є ще одним прикладом «промовистого» символу (у верхній частині щита герб Харківської губернії, у нижній — лебідь на золотому тлі). В історичній довідці кінця XVIII ст.
збереглося пояснення походження назви міста — тут є озеро, на якому раніше було багато лебедів.
Лелека, як і голуб, має в українській геральдиці різноманітне трактування. Так, у гербах Біловодська на Луганщині 1781 р. (у верхній частині щита герб Воронізької губернії, у нижній — на зеленому тлі лелека) та Ананьєва 1847 р. (у верхній частині щита герб Херсонської губернії, у нижній — на блакитному тлі 3 лелеки, що стоять на гніздах) малюнок цього птаха, як і дрофа в гербі Бобринця, має суто «природничий» зміст. У гербі західноукраїнського міста Буська (на блакитному фоні обернений праворуч срібний лелека) він стає «промовистим» («бузько» — діалектна назва лелеки). Нарешті, у гербі містечка Щуровичі на Львівщині (на червоному тлі срібний лелека, що тримає у дзьобі змію) зображення цього птаха стає характерним для середньовічного західного гербівництва символом пильності у боротьбі з ворожими силами (очевидно, колись містечко було оборонною фортецею). Такий самий характер мав малюнок лелеки (за іншими даними — журавля) з каменем у лапі на печатці подільського містечка Дунаївців початку XVII ст.
Орел, як легендарний король птахів, виступає в давній геральдиці міст України найчастіше. Проте досить часто його малюнок використовувався лише як елемент державного герба Польщі (герби Коломиї, Озерян, Отинії) або родових гербів польських шляхтичів, що володіли містами (герби Буданова, Жовкви).
«Промовисте» значення зображення орла мало в гербі Ольвіополя (Сучасного Первомайська на Миколаївщині), який у XVIII ст. мав назву Орлик (у верхній частині щита герб Російської імперії, у нижній, розколеній надвоє, — на блакитному тлі срібний півмісяць та на червоному тлі срібний орел). У гербі Тячева на Закарпатті (на срібному тлі чорний орел із чероними очима та язиком) фігура орла (елемента польського державного герба) нагадувало про те, що місто тривалий час було основним пунктом торгівлі Угорщини з Польщею. Герб Таращі 1852 р. (у верхній частині щита герб Київської губернії, у нижній — на срібному фоні чорний орел, що злітає), очевидно, був абстрактною алегорією давньої «степової волі».
|
Старовинний герб Первомайська (Ольвіополя) (Миколаївська обл.)/i> |
Герб Тячева (Закарпаття) |
Герб Таращі (Київщина) |
Однак найдавнішим з «орлиних» українських гербів слід назвати герб Чернігова (на срібному тлі чорний, увінчаний золотою короною орел, що тримає в лівій лапі золотого хреста). За свідченням історика кінця XVIII ст. О. Шафонського, цей герб із деякими змінами повторює династичний знак чернігівських князів, вживаний ще в XI-XII ст.
Сокіл, як і гуска та лебідь, вживався у гербах України лише у «промовистому» значенні. Так, використання цього символу у гербах Сокаля (на червоному тлі срібний замок із трьома вежами та відчиненою брамою, в якій срібний сокіл) та містечка Соколова на Стрийщині (на блакитному тлі срібна скеля, на якій сидить золотий сокіл) особливих пояснень не потребує.
Щодо ж герба Вознесенська 1845 р. (у верхній частині щита герб Російської імперії, у нижній, розколеній надвоє, — на блакитному тлі сокіл, що летить над річкою, та на червоному тлі ківер, спис, коса та серп), то його символіка нагадує про те, що у XVIII ст. це місто в сучасній Миколаївській області було ще запорізьким зимівником і мало назву Соколи.
|
Герб містечка Соколова (Стрийський р-н, Львівщина) |
Герб Вознесенська (Миколаївська обл.) |
***
Отже, зображення птахів у старовинних гербах міст України мають своє особливе символічне значення і свою цікаву історію. Деякі з них, як-от герби Чернігова та Ольвіополя, вже відновлені сьогодні на офіційному рівні, інші чекають на це відновлення, яке поверне українській міській геральдиці її традиції, що усталювалися в нашій країні протягом століть.
Джерело: Журнал «Беркут».
5 (1). 1996.
Як намалювати лелеки: покрокова інструкція для початківців
Згідно з легендою, Бог одного разу зібрав всіхплазунів в один мішок і велів людині, не відкриваючи його, викинути в море. Той не втримався і розв’язав мішок, щоб заглянути всередину. Він застиг від страху і подиву, а гади, тим часом, розповзлися по землі. Бог перетворив цікавого людини в лелеки і повелів йому відтепер звільняти від повзучих тварюк землю. Цей птах, дійсно, харчується зміями, ящірками, хробаками і жабами і по праву вважається символом добра і злагоди. Та й сам вигляд величної граціозною птиці уособлює нескінченне благородство. Існує переказ, що там, де лелека сов’єт гніздо, люди обов’язково знайдуть щастя.
Як намалювати лелеки, з яким пов’язано так багато позитивних символів і сказань? Давайте спробуємо це зробити.
Помилуємося на нього
Чи не багато городян бачили лелеки живцем, томудля початку варто розглянути, як він виглядає, використовуючи фотографії, фільми.
Ми побачимо, що це досить великий птах на високих ногах, з довгою шиєю і великою дзьобом. Розмірковуючи над тим, як намалювати лелеки, запам’ятаємо, що біле оперення птиці має на кінцях чорний блискучий відтінок. Довжина розгорнутого крила лелеки досягає шістдесяти сантиметрів. Це теж істотна інформація для того, щоб визначитися з пропорціями намальованою фігури. Колір ніг і дзьоба цього птаха — червоні, це важливо врахувати, якщо перед тим як намалювати лелеки олівцем, ми задумали розфарбувати малюнок фарбами.
Летить лелека: основа ескізу
Почнемо малюнок з основних контурів тіла.У центрі листа намалюємо подовжений овал, трохи лівіше зобразимо маленький овал — майбутню голову нашого пернатого друга. З’єднаємо обидва овалу двома паралельними лініями, так ми позначимо довгу шию птиці. Виміряємо на око, як буде співвідноситися довжина шиї і голови з довжиною ніг зображуваної фігури, перед тим як намалювати лелеки. Поетапно з іншого боку овалу тулуба прокреслити спочатку похилу лінію ніг птиці.
Над ними, на кінці овалу, зобразимо клиновидний тупий хвіст. Після цього візьмемося за голову: до маленького овалу попереду подрісуем дзьоб в формі подовженого клина.
Неважко зрозуміти, як намалювати лелеки в польоті, -з середини великого овалу проведемо плавно вигнуту лінію вправо, це основа крила. Друге крило розташовується з іншого боку тулуба, тому, відступивши трохи вліво, зобразимо вгору лінію з вигином. Основа ескізу готова.
конкретизація ескізу
Тепер нам необхідно буде деталізуватинанесені контури. Перед тим як намалювати лелеки в обсязі, зобразимо на рівні лінії ніг фігури ще одну похилу пряму з вигином вгору на кінці. Тепер домалюємо крила, додавши до намічених контурах додаткові лінії. З’єднаємо голову з шиєю, а шию з тілом однієї впевненою лінією. Щоб вигин шиї здавався природним і витонченим, нижню лінію на шиї злегка зігніть. Ластиком видалимо початковий геометричний малюнок і будемо продовжувати деталізацію малюнка.
Виділимо голову птиці маленької вертикальноїрискою на шиї.
Намалюємо очне яблуко. Тепер візьмемося за крила. На кожному з них зобразимо пір’я. На кінцях крил вони будуть великими, а ближче до тіла більш маленькими, біля основи їх можна зобразити вертикальними смужками на крилі. Внутрішню частину відкритого назустріч глядачеві крила розділимо на зовнішній ділянку і той, що лежить ближче до тулуба. Дзеркально намалюємо подробиці другого крила птаха. Дзьоб доповнимо горизонтальної поздовжньої рисою. Зробимо невеличкий штрих на животі птиці, прямо під лівим крилом.
завершуємо ескіз
Наступним кроком в малюнку стане розфарбовуваннялелеки. Якщо ми працюємо тільки олівцем, то будемо робити акцент на тінях і чорних деталях оперення птиці. Злегка заштріхуем голову фігурки, шию залишимо білої, потім так само легко заштріхуем олівцем тільце, залишивши невеликий відблиск в задній частині у хвоста. Хвостик, верхню частину ноги і невелику область під животом густо заштріхуем, домагаючись найтемнішого відтінку. Для чорних частин фігури можна використовувати олівець чорного кольору.
Виділимо чорним кінчики ніг, а також пір’я на обох кінцях крил птаха. Для більшої реалістичності зобразимо на них невеликі відблиски, що додають блиск і шовковистість. Попрацюємо над другим крилом — трохи заштрихованими зовнішній його край, ледь помітно затушуем ту область, яка передує пір’їнок на кінцях крила.
Куди летить лелека
Ми розглянули, як намалювати лелеки олівцем,поетапно. Але якщо творчі устремління тягнуть нас далі, ми можемо скористатися фарбами або хоча б помістити нашу птицю в який-небудь чудовий краєвид. Лелека може летіти в синьому небі, на тлі яскраво-зелених дерев і пагорбів, видніються вдалині. А може бути, він підлітає до гнізда на даху будинку?
Будь природі другом.Є. Гуцало « Перебите крило» — Мої файли — Каталог файлів
Мета:
Пізнавальна – спостерігати за красою світу у стосунках людини з
природою;
виховна – виховувати бережливе ставлення до природи, відповідальність за
свої вчинки;
розвивальна – розвивати мовлення, увагу, уяву та фантазію,
спостережливість; удосконалювати аналітико-синтетичні
вміння порівнювати, доводити, проводити аналогію;
розвивати творчі здібності;
навчальна – вдосконалювати техніку читання;прищеплювати вміння
працювати з текстом; розвивати зв’язне мовлення на основі
тексту.
Обладнання уроку: малюнок із зображенням лелеки, сюжетний малюнок до теми, магнітофонний запис пісні, картки з опорними словами, таблиця для вироблення навичок інтонаційного читання, картки із завданнями для групової роботи.
Хід уроку
І. Створення емоційного настрою.
Мовна розминка
1. Дихальна гімнастика
2. «Інтонаційний етюд». Вправа «Мікрофон».
— Пофантазуйте і спробуйте засобами виразності передати почуття лісових мешканців, промовляючи лише одне слово – весна.
Сонячний промінець заглянув в барліг до ведмедя, і той промовив здивовано: — Весна?
Зачувши це, дятел спокійно і впевнено сказав: — Весна.
— Ой – ой – ой!.. – прошепотів зайчик занепокоєно: — Весна. Треба швиденько міняти кожушок.
А синичка радісно проспівала: — Весна!
Підсніжник посміхнувся сонечку і ніжно протягнув: — Весна…
ІІ.
Повторення вивченого
— А кажуть, весну на крилах приносять птахи. В Україні є добрий звичай радісно зустрічати навесні птахів. З найбільшою любов’ю з давніх-давен люди ставляться до лелек.
— Як називають лелеку в нашому краї?
— У народі існує повір’я, пов’язані з образом лелеки. Які повір’я ви знаєте?
— А в яких ще жанрах усної народної творчості відображено птаха лелеку?
— Які прислів’я, прикмети, приказки ви підготували?
— Чому народ так пошановує цього чудового птаха?
— Чи бачили ви лелеку в польоті?
— Чи помічали в цьому щось цікаве, незвичайне?
Треба бути другом природи, спостережним, щоб бачити цікаве у звичайних, на перший погляд, речах, щоб і як Євген Гуцало, помітити, як
« Прекрасний лелека в польоті,і прекрасний його політ, схожий на беззвучну мелодію, таку близьку й потрібну людині, на мелодію, що завжди викликає захват! Євген Гуцало»
Справедливо вважається, що добра людина не може скривдити
птаха.
Як і зробити інші негідні вчинки.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Коли я разом з вами мандрувала лісом, мені пригадався вірш. І я охоче з вами поділюсь.
Коли де-небудь квітку бачу,
« Зірви!» — кричить мені, аж плаче.
Повз деревце іду зелене,
« Зламай!» — схиляється до мене.
В гніздечку пташку стріну в гаї,
«Зжени!» — мерщій мене благає.
«Забий!» — з болота жаба просить.
«Замуч!» — цвіркун сюркоче в просі…
Е ні, негарний вірш такий.
Хай буде ліпше навпаки!
Коли я бачу квітки очі,
«Люби!» — вона мені шепоче.
Повз деревце іду зелене.
« Привіт!» — схиляється до мене.
В гніздечку пташку стріну в гаї,
Питає пташка:» «Як ся маєш?»
«Спочинь!» — з болта жаба просить.
« Всміхнись!» — цвіркун сюркоче в просі…
Який же світ кругом чудовий!
Живім в добрі,
живім в любові.
— Яка головна думка цього вірша?
— Що спільного між цим віршем і оповіданням Євгена Гуцула «Перебите крило»?
— Чи часто ви зупиняєтесь, щоб помилуватись красою природи? На жаль, рідко. Чи часто задумуєтеся, хтось ламаючи гілку, хтось зриваючи квітку, хтось скривдивши птаха, над своїми вчинками, над тим, що завдає шкоди природі?
Є пропозиція поговорити про це на сьогоднішньому уроці.
ІV. Повідомлення теми і мети уроку.
— Ми продовжимо спостерігати за красою світу у стосунках людини з природою на основі оповідання Є. Гуцула « Перебите крило». А ще будемо оцінювати вчинки дійових осіб, співпереживати з ними, складати їх характеристику; а також будемо удосконалювати навички читання.
V . Продовження роботи над оповіданням.
1. Відтворення змісту прочитаного.
Вибіркове читання
— Про двох хлопчиків розповідається в оповіданні?
— Чому Дениско і його батьки зраділи прильоту птахів?
— В чому виявилась турбота Дениска і його батька про птахів?
— Про яку рису характеру Дениска свідчать ці рядки?
— Які почуття переповнюють Дениска?
— Хто прийшов подивитися на лелек?
2.
Читання в особах.
— Розгляньте малюнки двох хлопчиків. Як ви гадаєте, хто з них Олег, а хто Дениско? Чому ви так вважаєте?
— Як змінився настрій Дениска від спілкування з Олегом?
— Прочитайте в особах, яка ж розмова відбулася між хлопчиками. Спробуйте передати всі почуття героїв.
Автор нам допоможе визначити відповідну інтонацію такими словами й словосполученнями:
Надув свої губи – варениці
Образився
Скривився
Здригнувся голос
Крикнув вслід
Мовив розсудливо
— Визначте, якої дійової особи ці слова стосуються. За допомогою «Таблиці для вироблення інтонаційних навичок» визначте, яким тоном потрібно читати слова дійових осіб.
— Пробіжіть очима, відшукайте слова Дениска та Олега. Зверніть увагу на розділові знаки.
— Чиї слова ще є в тексті? З якою інтонацією слід їх читати?
— Чи вдалося акторам передати почуття героїв?
3.
Творчий переказ
Вправа «Уяви себе…»
а) – про яку радісну новину повідомив Денискові батько?
— Уявіть себе на місці Дениска, радісного, усміхненого, і розкажіть про цю подію та про свої спостереження за лелеченятами.
— Денисе, яку пораду дав тобі Олег?
— Чому ти не скористався нею?
— Про яку рису характеру Дениска свідчить?
б) – Яке нещастя сталося з лелекою?
Про це нам розкаже Олег.
Уявіть себе в ролі Олега. Олеже, детально опиши ситуацію і розкажи про свій вчинок.
— Діти, який це вчинок?
— Олеже, навіщо ти це зробив?
— Діти, як ви гадаєте: чому так сталося, що Олег перебив лелеці крило? Чи навмисно він це зробив? Чи думав він про наслідки своїх дій?
— Чи міг так вчинити Дениско?
— Як поставився Дениско до вчинку Олега?
Прочитайте.
— Про яку рису характеру Дениска це свідчить?
в) — А тепер хочеться послухати
постраждалу – лельку з перебитим крилом.
Уявіть себе лелекою. Розкажіть стисло про себе від початку історії аж до ієї злощасної миті.
— Про що ви хотіли б запитати лелеку?
4.Фізкультхвилинка
Пісня-гра «Соловеєчку, сватку»
4. Роздуми
— Чому птахи не полетіли у вирій, а повернулися назад?
— Чи зрозумів свою провину Олег? Які чинки Олега засвідчують, що він зрозумів це?
5. Вправа «Акваріум»
— Чому автор дав змогу Олегові виправити свою помилку?
6. Гра «Плутанка»
— Як ви думаєте, чому лелеки, коли їх випустили навесні, залишилися жити в старому гнізді, на Денисовій хаті?
— У мене є лист від батьків Дениска.
Вони виховали хорошого сина, а сьогодні звертаються до вас. Лист зашифрований. Кожна група дітей отримає лише частину тексту. Розшифрувавши, а потім склавши всі частини, ви зможете дізнатися про написане.
Лист-звернення
Любіть і оберігайте цих чудових птахів .
Охороняючи гнізда лелек, люди
зберігають свої традиції, свою
українську культуру.
VІ. Підсумок уроку.
— Що цікавого ви взяли з уроку для себе?
— Чого навчив вас Дениско? Олег? Лелеки? Автор?
— Хто з дійових осіб, на вашу думку, зробив висновок, співзвучний зі словами Д.Павличка « Птиця»?
Хоч і маленький, зрозумів я все.
Моя рука ніколи і нікому
Ні кривди, ні біди не принесе.
— Яка головна думка оповідання?
— Поділіться своїми враженнями від уроку.
VІІ. Домашнє завдання
1. Написати лист героєві твору;
2. Підготувати інформацію про те, як з’явилась у автора ідея написання оповідання;
3. «Читайлик», с. 55, з. 3.
Имя Лелека Значение? Что означает «Лелека»
Значение имени «Лелека» и анализ личности. Лишь немногие знают истинную сущность своих имен.
Откройте для себя скрытый смысл ваших имен. Глубоко независимый, жизнерадостный, быстрый и предприимчивый по натуре. Откровенный и прямой, вы не любите обходных путей и не терпите лицемерия.Никто никогда не обнаружит, что вы ничего не делаете, вместо этого люди обнаружат, что вы постоянно заняты делом. Опыт руководства людьми заставляет вас чувствовать себя сильным и доставляет огромное удовольствие.Часто вы выкладываетесь на полную, когда сосредотачиваетесь на задаче.
Итог?
Вам легко принимать решения. Глубокая любовь к порядку и созиданию. Ваша сильная страсть заставляет вас действовать инстинктивно (иногда из-за зависти). Из-за того, что у вас очень мало свободного времени из-за предыдущих обязанностей и обязательств, вам сложно быть спонтанным. Полагая, что существует только одна жизнь, вы отдаете все силы и пытаетесь извлечь из этого максимум пользы, даже когда временами бывает трудно. Однако всегда не забывайте думать, прежде чем действовать, и умерить свою импульсивность, которая может сыграть злую шутку.
Поэтому берегитесь вспышек гнева!
Leleka означает «связанный с работой»
Всегда планируйте свою деятельность с трудностями при движении и подпрыгивании.Это означает, что вам нужна доза адреналина, чтобы чувствовать себя комфортно во время работы. Быстро, эффективно и с большой работоспособностью вы отдадите все на сто процентов, если есть страсть. Работа в команде может быть сложной задачей из-за желания быть независимым. Будучи лидером, вы часто пытаетесь бросить вызов установленному порядку или авторитету.Ведущее положение дает вам гораздо больше комфорта, чем подчинение кому-то другому.
Подходящие профессии: каркас, управляющий, ответственный секретарь, директор, менеджер, независимый, внештатный, дизайнер, дизайнер, инженер и высокопоставленный армейский, декоратор, архитектор, все профессии в отношении ума, глаз, ушей, нос, рот, голова.
Что значит хорошее самочувствие для Лелеки?
Активный, динамичный и инициативный, вы постоянно в действии! Не умея ничего делать, вы склонны жить на скоростной трассе.
Презирая усталость, вы всегда должны ее превосходить, независимо от обстоятельств. Ваши слабые места: голова, глаза, нос и зубы.
Лелека означает на финансовом уровне
Чувствуя желание доставить удовольствие другим, вы склонны быть экстравагантными.Когда вы открываете для себя что-то, что вам нравится, очень трудно сдерживать свои побуждения. С деньгами существуют сложные отношения. Однако, несмотря на эту форму двусмысленности, независимость никогда не является проблемой, потому что вам всегда удается соответствовать вашим средствам.Обычно ваша финансовая жизнь состоит из взлетов и падений, с которыми вы прекрасно знаете, как с ними справляться.
аистов, лелека, белый аист, птицы, птицы, животные в дикой природе, животные темы, дикая природа животных
аистов, лелека, белый аист, птицы, птицы, животные в дикой природе, животные темы, дикая природа животных | Piqsels аисты, лелека, белый аист, птицы, птица, животные в дикой природе, темы животных, дикая природа животных, позвоночные, животное, небо, аист, гнездо животных, низкий угол обзора, усаживаться, дерево, без людей, природа, два животных, растение , облако — небо, группа животных, день, синий, на открытом воздухе, клюв, деревянный столб, семейство животных, 4KPublic DomainКлючевые слова фотографии
Измените размер и загрузите это фотоПК и ноутбук (720P, 1080P, 2K, 4K):
iMac:
iMac 21.
5 «со светодиодной подсветкой: 1920×1080 iMac 21,5 дюйма Retina 4K:
4096×2304iMac 27 дюймов Retina 5K:
5120×2880MacBook:
MacBook Air 11,6 дюйма:
Полный размер — 1366×768MacBook Air 13 дюймов, MacBook Pro 15.4 «:
Полный размер — 1440×900MacBook Pro 13.3 «:
1280×800MacBook Pro 15.4 «Retina:
2880×1800MacBook Pro 17 дюймов:
1920×1200MacBook Pro 13,3 дюйма Retina, MacBook Air 13 дюймов Retina:
2560×1600iPhone:
iPhone 2G, iPhone 3G, iPhone 3GS:
320 x 480iPhone 4, iPhone 4s:
640 x 960iPhone 5, iPhone 5s, iPhone 5c, iPhone SE:
640×1136iPhone 6, iPhone 6s, iPhone 7, iPhone 8:
750×1334iPhone 6 plus, iPhone 6s plus, iPhone 7 plus, iPhone 8 plus:
1242×2208iPhone X, iPhone Xs:
1125×2436iPhone Xs Max:
1242×2688iPhone Xr:
828×1792Телефон Android:
iPad:
iPad, iPad 2, iPad Mini:
768×1024iPad 3, iPad 4, iPad Air, iPad Air 2, iPad 2017, iPad Mini 2, iPad Mini 3, iPad Mini 4, 9.
7-дюймовый iPad Pro: 2048×1536 iPad Pro 10,5 дюйма:
2224×1668iPad Pro 11 дюймов:
2388×1668iPad Pro 12,9 дюйма:
2732×2048Surface и планшеты с Android:
Связанные фотографии
- 3741x2472px два, белый, пеликан, птицы, гнездо, аисты, пара, птицы, аист
- 5472x3648px чайка, стоя, дерево, ясно, синий, небо, фон, птица
- 3047x3723px аист, строительство гнезда, пара, птицы, гнездо, построить гнездо, птица, позвоночное животное
- 3200x2133px Чайка птица, животные, пляж, птица, птицы, столб, песок, кол
- 4608x4608px море, полет, полет, вода, животное, птичий, красивый, птицыPublic Domain
- 2837x1894px две красноклювые чайки, Красноклювые, Чайки, птицы, серый, чайки, вода, птица
- 5094x3396px черные цыплята, цыплята, животное, милый, очаровательны, птица, черный, курицаPublic Domain
- 3888x2592px белый, голубь, полет, синий, небо, дневное время, белый голубь, голубь в полете
- 3424x5136px черные цыплята, цыплята, животное, милый, очаровательны, птица, черный, курицаPublic Domain
- 3000x1718px Чайка, полет, небо, облачно, фон, дикая природа, крыло, птица
- 5472x3648px утки, трава, Белый, птица, листья, утка, животное, природаPublic Domain
- 2000x1333px селективный, сфокусировать фотографию, речной зимородок, зимородок, птица, дикая природа, макро, крупным планом
- 5760x3840px низкий, угловая фотография, середина, возвышение, низкий угол, фотография, средний рост, здание
- 4685x3158px белый, черный, длинноклювая птица, аист, птица, муха, оперение, природаPublic Domain
- 5472x3648px маленькие, черные, пластиковые птицы, смартфон, полка, маленькие черные, пластиковые, птичкиPublic Domain
- 4000×5000 пикселей полет, природа, птица, животное, птичий, клюв, черный, размытостьPublic Domain
- 4000x2811px животное, птичий, белоголовый орлан, клюв, птица, размытие, крупный план, расфокусированным
- 5472x3648px утки, трава, Белый, птица, листья, утка, ферма, животноеPublic Domain
- 5472x3648px утки, трава, Белый, птица, листья, утка, животное, природаPublic Domain
- 3625x2417px две, бело-коричневые птицы, сидящие, дерево, коричневый, птицы, ясно, синий
- 2592x1728px свет, птица, океан, животное, летать, на открытом воздухе, путешествия, деревоPublic Domain
- 5347x3565px красочные, волнистые попугаи, клетка, милый, домашнее животное, животное, сладкий, птицаPublic Domain
- 3648x5472px тропический, ботанический, сад, белем, лиссабон, португалия, природа, европа
- 4000x2666px Чайка птица, синий, небо, Полет, Чайка, птица, в синем, голубое небо
- 2400x1999px лесной голубь, кормление, сад, юго-восток, Англия, птица, columba palumbus, дикий
- 2336x3329px мелкий, сфокусировать фото, два, черно-белый, лысый, орлы, животное, птичий Public Domain
- 6165x4108px красный, черный, птица, цветы, животное, фотографии животных, дневной свет, перьяPublic Domain
- 2000×1450 пикселей животные, фотографии животных, птицы, ветви, природа, сидел, дерево, веткиPublic Domain
- 4227x2818px Полет, Птицы, Лондон, животные, птица, городской пейзаж, город, Биг Бен
- 4000x2669px белый, черный, кран, маршевый, аист, летать, крыло, птицыPublic Domain
- 4729x3153px серый, коричневый, птица, цветочная ветка дерева, белая птица, ветка, дерево, весенняя птица
- 6000×4000 пикселей полет, белый, птица, аист, синий, небо, животное, летатьPublic Domain
- 4615x3077px Закрыть, фотография, серый, Черный, Птица, воды, птица, Крупным планом
- 4092x2728px птицы, птенцы, перья, природа, попугаи, животные темы, птица, животноеPublic Domain
- 4104x2736px Река, вода, речное течение, природа, озеро, плавание Животное, птица, утка
- 3264x2176px Белая птица, оттенки серого, фотография, Чайка, птица, дерево, животное, домашнее животное
- 3289x4929px черные цыплята, цыплята, животное, милый, очаровательны, птица, черный, курицаPublic Domain
- 5146x3431px утки, трава, Белый, птица, листья, утка, животное, фермаPublic Domain
- 4915x3277px черные цыплята, цыплята, животное, милый, очаровательны, птица, черный, курицаPublic Domain
- 2432x3648px утки, трава, Белый, птица, листья, утка, животное, природаPublic Domain
- 5472x3648px утки, трава, Белый, птица, листья, утка, животное, природаPublic Domain
org/ImageObject» data-w=»480″ data-h=»320″>
5191x3461px
утки, трава, Белый, птица, листья, утка, животное, природаPublic Domain
org/ImageObject» data-w=»330″ data-h=»320″>
2000x1939px
свет, птица, вода, зима, животное, птичий, клюв, биологияPublic Domain
org/ImageObject» data-w=»480″ data-h=»320″>
4959x3306px
утки, трава, Белый, птица, листья, утка, животное, фермаPublic Domain
org/ImageObject» data-w=»480″ data-h=»320″>
6000×4000 пикселей
животные, клювы, птицы, перья, аисты, дикая природа, птица, аист
org/ImageObject» data-w=»479″ data-h=»320″>
5000x3337px
ворона, птица, ворон, черный дрозд, животное, оперение, клюв, сидитPublic Domain
org/ImageObject» data-w=»480″ data-h=»320″>
5320x3547px
милый, красочный, волнистые попугаи, клетка, домашнее животное, животное, сладкий, птицаPublic Domain
org/ImageObject» data-w=»480″ data-h=»320″>
5472x3648px
красочные, волнистые попугаи, клетка, милый, домашнее животное, животное, сладкий, птицаPublic Domain
org/ImageObject» data-w=»466″ data-h=»320″>
3017x2073px
Африка, животное, птичий, клюв, красивая, птицы, цвет, окружающей средыPublic Domain
org/ImageObject» data-w=»480″ data-h=»320″>
4079x2719px
черные цыплята, цыплята, животное, милый, очаровательны, птица, черный, курицаPublic DomainГавайский словарь
Краткий гавайский словарь
Вот подборка различных гавайских слов.Для удобства просмотра они сгруппированы по тематике. Включены общие гавайские слова и имена, с которыми вы можете встретиться во время отпуска. Мы знаем, что некоторые слова могут показаться трудными для произнесения сразу. Дайте себе время познакомиться с гавайским языком.
Традиционно в гавайском языке буква «W» произносится как буква «V».
Например: слово «Гавайи» произносится как «ха-вай-и» вместо «ха-вай-и».
Другие советы по произношению:
Гавайский язык имеет много так называемых глоттальных остановок (‘).Это называется окина. Они указывают на очень небольшую паузу, похожую на то, когда вы говорите «а-а», чтобы выразить беспокойство. Над гласными также может быть черта, например: ā. Эти такты называются кахако и произносятся с ударением на гласный звук.
Произношение гласных и согласных на гавайском языке:
| A | как в c a r |
| E | |
| I | как in cit y |
| O | as in f o r |
| U | as in m |
| H | как на английском языке |
| K | как на английском |
| L | как на английском |
| как на английском | |
| Английский | |
| N | то же, что и на английском языке |
| P | то же, что и на английском языке |
| W | после i и e произносится v после u и o произносится как w в начале слова после a это произносится как w или v |
Приветствие:
Привет / Привет: Алоха — «ах-лох-ха»
Доброе утро: Алоха какахиака — «ах-ло-ках ках» -hee-ah-kah »
Добрый день: Aloha awakea -« ah-loh-hah ah-vah-keh-ah »
Добрый вечер / ночь: Aloha ahiahi -« ah-loh-hah ah-hee-yah » -hee »
Пожалуйста: Ke ‘olu’olu -« keh oh-loo’oh-loo »
Спасибо: Mahalo -« mah-hah-loh »
Добро пожаловать:’ A ‘ole pilikia — «Ah’oh-leh pee-lee-kee-yah»
Добро пожаловать / войдите: E komo mai — «eh koh-moh my-ee»
Мне очень жаль: E kala mai ia’u — «а kah-lah my-ee yuh’oo ”
Как дела ?: Pehea ‘oe? — «пэ-хе-ах ой»
Отлично, спасибо: Майка’и, махало — «ми-и-ка’и мах-ха-лох»
Как тебя зовут ?: ‘О вай коу иноа? — «ой вы-и-ко-и-и-а-а»
Меня зовут…: «О… ко’у иноа -« ой… ко-о-о-о-э-но-а »
Выздоравливай: Э-ола -« а » о-лах »
Удачи: Pōmaika’i -« pōh-my-kah’ee »
С днем рождения: Hau’oli lā hānau -« how’oh-lee lāh hāh-now-oo »
С Новым Год: Hau’oli makahiki hou — «how’oh-lee mah-kah-hee-kee hoh»
С Рождеством: Mele kalikimaka — «meh-leh kah-lee-kee-mah-kah»
Увидимся позже / пока мы не встретимся снова: A hui hou — «ah hoo-wee hoh»
Да: ‘Ae — «глаз»
Нет:’ A’ole — «ah’oh-leh»
Люди:
Мужчина / Муж: Kāne — «kāh-neh»
Женщина / Wahine — «wah-hee-neh»
Ребенок: Keiki — «kay-kee»
Семья: ‘Ohana — «oh-hah -nah »
Друг: Hoaloha -« hoh-ah-loh-hah »
Родитель: Makua -« mah-koo-ah »
Отец: Makuakāne -« mah-koo-ah-kāh-neh »
Мать: Макуахин — «мах-ку-а-хи-не»
Со n: Кейкикане — «kay-kee-kāh-neh»
Дочь: Kaikamahine — «ky-kah-mah-hee-neh»
Младенец: Pēpē — «pēh-pēh»
Дед: Kupunakāne — «koo- poo-nah-kāh-neh »
Бабушка: Kupunawahine -« koo-poo-nah-wah-hee-neh »
Старейшина / предок: Купуна -« koo-poo-nah »
Старший родственник: Pili mua — «Пи-ли му-а»
Внук: Мо’опуна — «мо’о-пу-на»
Дядя: «Анакала -« а-на-ка-лах »
Тетя: ‘Анаке -« ах » -nah-kēh »
Двоюродный брат: Hoahānau -« hoh-wah-hāh-now-oo »
Местное лицо: Kama’āina -« kah-mah’eye-nah »
Посетитель: Mea kipa -« meh- ах ки-тьфу »
Новичок: Малихини -« мах-ли-хи-ни »
Кавказец: Хаоле -« хау-ле »
Направление:
Направление: ‘Окухи -« ōh-koo- hee »
Где… ?: Aia i hea…? — «а-а-а-а-а-а-а-а»
Здесь: Ma’ ane’i — «mah ah-neh’ee»
Здесь: Ma’ — «mah ōh»
В сторону океана: Ma kai — «mah ky-ee»
В сторону гор: Ma uka — «mah oo-kah»
Рядом: Kokoke — «koh-koh-keh»
Далеко: Mamao — «mah-mao»
Повернуть налево : E huli hema — «eh hoo-lee heh-mah»
Поверните направо: E huli ‘ākau — «eh hoo-lee āh-kow-oo»
Идите прямо: E hele pololei — «eh heh-leh poh» -loh-lay-ee »
Хорошо: Hiki nō — hee-kee nōh»
Окружающая среда:
Окружающая среда: Kaiapuni — «ky-yah-poo-nee»
Мир: Honua — «hoh- ноо-а »
Гора: Мауна -« мау-оо-на »
Остров: Мокупуни -« мо-ку-пу-ни »
Земля: ‘Нина -« глаз-нах »
Океан: Моана — «Moh-ah-nah»
Море: Kai — «ky-ee»
Пляж: Kahakai — «kah-hah-ky-ee»
Песок: One — «oh-neh»
Залив: Hono — «Хо-но»
90 002 Гавань: Ава — «ах-вах»Водопад: Вайлеле — «уай-ле-ле»
Вода: Вай — «ви-ээ»
Ветер: Макани — «мах-ка-ни»
Облака : Ao — «ow»
Солнце: Lā — «lāh»
Луна: Mahina — «mah-hee-nah»
Звезда: Hōkū — «hōh-koo»
Sky: Lani — «lah-nee»
Радуга: nuenue — «āh-noo-weh-noo-weh»
Камень: Pōhaku — «pōh-hah-koo»
Утес: Пали — «тьфу-ли»
Огонь: Ahi — «ah- hee »
Вулкан: Lua pele -« loo-ah peh-leh »
Пруд: Pūnāwai -« poo-nāh-vy-ee »
Дерево: Kumulā’au -« koo-moo-lāh’ow-oo »
Почва / земля: Lepo -« leh-poh »
Дом: Hale -« hah-leh »
Туалет: Lua -« loo-ah »
Восход солнца: Ka puka ‘ana o ka lā -« kah poo-kah ah-nah oh kah lāh »
Закат: Ka nāpo’o ‘ana o ka lā -« kah nāh-poh’oh ah-nah oh kah lāh »
Океан:
Океан: Моана — «Мох-а-нах»
Se a: Kai — «ky-ee»
Волна: Nalu — «nah-loo»
Черепаха: Honu — «hoh-noo»
Дельфин: Nai’a — «ny’ah»
Акула: Manō — «Mah-nōh»
Manta ray: Hāhālua — «hāh-hāh-loo-ah»
Triggerfish: Humuhumunukunukuāpua’a — «hoo-moo-hoo-moo-noo-koo-noo-koo-wāh-poo- wah’ah »
Wrasse: Hīnālea -« hee-nāh-leh-ah »
Португальский man-o-war: Po’imalau -« poh’ee-mah-lau-oo »
Краб: Pāpa’i — «па-пахи»
Танг осужденного: Манини — «мах-ни-ни-ни»
Угорь: Пухи — «пу-хи»
Летучая рыба: Мальоло — «мах-лох-лох»
Лобстер : Ula — «oo-lah»
Горбатый кит: Koholā — «koh-loh-lāh»
Водоросли: Limu — «lee-moo»
Раковина: Pūpū — «poo-poo»
Продукты питания:
Еда: ‘Ai — «глаз»
Завтрак:’ Aina kakahiaka — «eye-nah kah-kah-hee-ah-kah»
Обед: ‘Aina awakea — «eye-nah ah-vah-keh- ах »
Ужин: Айна Ахиахи — «ай-на-а-а-хи-а-хи»
Ресторан: Hale ‘aina — «hah-leh eye-nah»
Кофе: Kope — «koh-peh»
Чай: Kī — «kee»
Закуски: Pūpū — «poo-poo»
Цыпленок: Moa — «moh-ah»
Рыба: I’a — «ee’ah»
Овощи: Lau’ai — «lau-oo’eye»
Фрукты: Хуаай — «хуаи»
Толстый корень таро: Пои — «пой»
Рис: Лайки — «лье-и-ки»
Хлеб: Палаоа — «тьфу-ла-вах» »
Десерт: Монамона -« мо-на-мо-на »
Соль: Паакай -« пах-кы-ие »
Перец: Пепа -« пех-па »
Нож: Пахи — «Тьфу-хи»
Вилка: ‘Ō — «ōh»
Ложка: Puna — «poo-nah»
Палочки для еды: Lā’au’ ai — «lāh’ow eye»
Чашка / стакан: Kī ‘ аха — «kee’ah-hah»
Пластина: Pā — «pāh»
Достаточно: Lawa — «lah-vah»
Доволен / полон: Mā’ona — «māh’oh-nah»
Вкусно: ‘Оно — «о-но»
Давай поедим !: E pā ‘ina kākou! — «eh pāh’ee-nah kāh-koh»
Животные:
Животное: Holoholona — «hoh-loh-hoh-loh-nah»
Кошка: Pōpoki — «pōh-poh-kee»
Собака: ‘lio — «ee-lee-oh»
Лошадь: Lio — «lee-oh»
Свинья: Pua’a — «poo-ah’ah»
Корова: Pipi wahine (самка) pipi waiu (самец) — «пи-пи вау-хи-не» и «пи-пи, почему-ооо»
Птица: Ману — «мах-ноу»
Рыба: I’a — «ее-а»
Ящерица : Mo’o — «moh’oh»
Сова: Pueo — «poo’weh-oh»
Гавайский ястреб: ‘Io — «ee-oh»
Птица-фрегат:’ Iwa — «ee-vah»
Растения:
Растение: Meakanu — «meh-ah-kah-noo»
Цветок: Pua — «poo-ah»
Гардения: Kiele — «kee-eh-leh»
Орхидея: ‘ Окика — «о-ки-ка»
Плюмерия: Pua melia — «пу-ах ме-ли-а»
Имбирь: ‘Авапухи — «а-вах-пу-хи»
Жасмин: Пикаке — «пи -ка-кех »
Роза: Локи -« лох- keh »
Taro: Kalo -« kah-loh »
Ti лист: Lā’ī -« lāh’ee »
Хлебное дерево: ‘Ulu -« oo-loo »
Кокосовое дерево: Kumu niu -« koo- moo nee-oo »
Папоротник: Купукупу -« ку-пу-ку-пу »
Духовный:
Любовь: Алоха -« а-ло-ха »
Счастливый: Хауоли -« как? ‘о-ли’
Улыбка: Мино’ака — «ми-ноа-ка»
Смех: ‘Ака’ака — «ах-ка’а-ка»
Крик:’ Уэ — «оо- wēh »
Разум / Сердце: Na’au -« nah’ow-oo »
Мысль / чувство: Mana’o -« mah-nah’oh »
Храм: Heiau -« hay-yow »
Молитва : Пуле — «пу-лех»
Жрец: Кахуна — «ка-ху-нах»
Начальник: Али’и — «а-лии’и»
Божественная сила: Мана — «мах-нах»
Бог: Акуа — «ай-ку-ах»
Место обучения / школы: Халау — «ха-лау-оо»
Учитель / мастер: Куму — «ку-му»
Жизнь: Ола — «о- lah »
Язык: ‘Ōlelo -« ōh-le-loh »
Подарок: Макана -« мах-ка-нах »
Песня: Меле -« мех-лех »
Запрещено / табу: Капу -« ка-пу »
Тело:
Руки: Лима — «lee-mah»
Нос: Ihu — «ee-hoo»
Глаза: Maka — «mah-kah»
Рот: Waha — «wah-hah»
Уши: Pepeiao — «peh-peh- ee-ow »
Зуб: Niho -« nee-hoh »
Желудок: ‘pū -« ōh-poo »
Цвета:
Цвета: Nā waiho’olu’u -« nāh vy-ee -hoh’oh-loo’oo »
Красный: ‘Ula’ula -« oo-lah’oo-lah »
Зеленый:’ Ōma’oma’o -« ōh-mah’oh-ma’oh »
Желтый: Melemele — «meh-leh-meh-leh»
Синий: Uliuli — «oo-lee-yoo-lee»
Черный: ‘Ele’ele — «eh-leh’eh-leh»
Белый : Ke’oke’o — «keh’oh-keh’oh»
Фиолетовый: Poni — «poh-nee»
Розовый: ‘Ākala — «āh-kah-lah»
Оранжевый:’ Alani — «ах -lah-nee »
Коричневый: Māku’e -« māh-koo’eh »
G луч / Серебро: ‘hinahina — «āh-hee-nah-hee-nah»
Золото: Kula — «koo-lah»
Календарь:
Календарь:’ Alemanaka — «ah-leh-mah- нах-ках »
Январь: Януали -« йах-ноу-ах-ли »
Февраль: Пепелуали -« пех-пех-лоу-ах-ли »
март: Малаки -« мах-лах-ки »
апрель: Апелила — «а-пех-ли-ла»
май: Мэй — «май-и»
июнь: Иуне — «ю-нэ»
июль: Юлай — «ю-лье»
Август: Аукаке — «оу-ках-кех»
Сентябрь: Кепакемапа — «ке-тьфу-ке-ма-тьфу»
Октябрь: ‘Окакопа — «о-ка-ко-тьфу»
ноябрь: Новемапа — «но-ве-ма-тьфу»
декабрь: Кекемапа — «кех-ке-мах-па»
Понедельник: Поакахи — «Поах-ках-хи»
Вторник: По’алуа — «Poh’ah-loo-ah»
Среда: Po’akolu — «poh’ah-koh-loo»
Четверг: Po’ahā — «po’ah-hāh»
Пятница: Po’alima — poh «а-ли-ма»
Суббота день: Po’aono «poh’ow-noh»
Воскресенье: Lāpule — «lāh-poo-leh»
Вчера: Nehinei — «neh-hee-nay-ee»
Сегодня: Kēia lā — «kēh- yee-ah lāh »
Завтра: Lā ‘āpōpō -« lāh āh-pōh-pōh »
Утро: Kakahiaka -« kah-kah-hee-ah-kah »
Полдень: Awakea -« ah-vah-vah -ah »
После полудня: ‘Auinalā -« ow-wee-nah-lāh »
Вечер: Ahiahi -« ah-hee-ah-hee »
сообщить об этом объявлении Ночь: Pō -« pōh »
Номера :
Числа: Nā helu — «nāh heh-loo»
Ноль: ‘Ole — «oh-leh»
Один:’ Ekahi — «eh-kah-hee»
Два: ‘Elua — «а» -loo-ah »
Три: ‘Ekolu -« eh-koh-loo »
Четыре:’ Ehā -« eh-hāh »
Пять: ‘Elima -« eh-lee-mah »
Шесть:’ Эоно — «э-о-но»
Семь: ‘Эхику — «э-хи-ку»
Восемь:’ Эвалу — «э-вах-ло»
Девять: ‘Эйва — «э-э-вах» »
Ten: ‘Umi -« oo-mee »
Сколько? : «Эя? — «э-хи-а»
Места:
Вайлуку — «вы-ло-ку» — воды разрушения
Макавао — «Мах-ках-вао» — начало леса
Пукалани — «Poo-kah-lah-nee» — небесные врата
Lāhaina — «lah-high-nah» — жестокое солнце
Waikiki — «wy-kee-kee» — бьющая вода
Haleākalā — «ha-leh-ah -ка-лах »дом у солнца
Гонолулу -« хо-но-ло-ло »- защищенная бухта
Ваймеа -« вы-ме-а »- красноватая вода
Каилуа -« ки-ло-ах » — два моря
Макаха — «мах-ка-ха» — жестокий
Кона — «ко-на» — с подветренной стороны
Мауна-Кеа — «маау-на-ке-ах» — белая гора
Нууану — «Noo’oo-ah-noo» — холодные высоты
Пали — «pah-lee» — утес
Waipi’o — «wy-pee’oh» — извилистые воды
Kealakekua — «keh-ah-lah- кех-ку-ах »- путь богов
Знаменитые люди:
Калакауа: произносится« Ка ».